Розділ 7 Застілля

 У кімнату зайшли Агнес і Федір.

- О ви вже познайомилися з моїм...- почав було Федір , але був перебитий Олександром.

- Не з вашим а з співпрацюючим  з вами. 

 Чоловік повісив голову, і тяжко зітхнув.

- Дарма так то. - промовила господиня- Хоча то діло ваше. 

- Уже накрито ? - почувся  голос Лізи з коридору.

 Соня видихнула. Можна відволіктися за їжею. Сіли за стіл. Дівчина взяла свій біфштекс з овочами. 

 Овочі з'їла швидко, а от з м'ясом не поспішала. Спочатку насолодилася ароматом смаженого ,з спеціями.   

 Відрізавши шматочок з краю. Прожилка сирого м'яса, виділялася на просмаженому шматку. Натисла виделкою. Кров просочилася на зовні. 

 Насолоджуючись стравою , дівчина не звертає уваги на оточуючих. Але вони звернули увагу на неї. 

- Панове - дядечко Богдан ударив ложкою по келиху. - Перед тим як ми почнемо ,  я хочу вам нагадати , заради чого ми зібралися. 

 - Соня - дядечко звернувся до дівчини - Ти у Агнес в любимчиках.  Тобі і піднімати перший келих. 

 Всі присутні, в мить витріщілися на Соню. 

"Ну дядечко. За що така підстава? "-  пролунало в голові. 

 Юбілярша підняла брови , явно не задоволена вихідною брата. Дівчина ретельно , набагато ретельніше чим треба, прожовжувала м'ясо. Відтягуючи момент, ретельно обдумувала тост. 

 Зібравши, дівчинка встала , і промовила:

- Тітонько Агнес. За все своє життя, я була впевнена лише в тобі. В твоєму міцному плечі. Ти завжди була опорою для мене , будь ласка залишайся здоровою і гарною. І великого тобі щастя у житті. 

"Що я несу?  - пролунало в голові- Хоча б не образилася. Це був найгірший тост в моєму житті ". 

 Всі підняли келихи , і випили. Коли перший голод був втамований , пішла звична , неспішна розмова.

 Даня з сестрою шпиняли один одного, Олександр про щось переговорювався з Федором , тітонька сперечалася за якісь акції з братом. 

 Ситна вечеря , пару келихів доброго вина , рознесли тепло по всюму тілу. На додачу до довгої дороги , її вже починав окупувати сон. Вона ледве-ледве стримувала зівоту. Що не вкрилося від господині. 

- Ти втомилася доню?

- Трохи. Дорога була не близькою. А чому ти так мало гостей запросила? 

- Я хотіла вечир , в колі по - справжньому - це юбілярша виділила особливо - Близьких мені людей. Всі решта завтра під'їдуть. 

Ну ось такий він видався сімейний вечир. Що думаєте? Пишіть в коментарях, порадуйте автора ;-)