Розділ 28

  Алрек повільно розплющив очі, мружачись від сонця, яке запускало свої промені крізь віконне скло його опочивальні. Після пробудження важко було скласти всі фрагменти подій за останню добу. Він не знав як опинився у своїх покоях. Очі боляче реагували на світло, у скронях стукотіло без упину, а все тіло, наче затекло, нило від болю, який сковував рухи.

 Граф зосередив всю свою увагу на камінці зеленого кольору, який досі лежав на дерев’яному комоді біля ліжка. Раптово його обличчя спотворилось гримасою жаху. Як він міг забути, що Стелла потребує його допомоги. Вона у величезній небезпеці. Йому потрібно було негайно її відшукати.

 Зібравши всі сили в кулак, він вкотре спробував підвестись й опираючись на стіни, вийшов на коридор. Покликав Ортіса, котрий саме прямував до його опочивальні.

– Вам ще не можна вставати! Ви ледь не попрощались із життям! – Спробував повернути графа до ліжка, та той вперто стояв на своєму.

– Де Стелла? Ортісе, заклич її до моїх покоїв. – Скомандував Алрек.

– Мені шкода – схилив голову слуга, наче намагався отримати прощення за те, що не вгледів.

– Чому тобі шкода, Ортісе? Не мовчи! – Вимагав негайної відповіді.

– Вона була у ваших покоях, а потім просто щезла!

– Як щезла? Що ти верзеш? Де Відар? Вона, мабуть, з ним на кораблі.

– Вам краще поговорити з братом, поки він не відчалив.

– Куди зібрався мій брат? Що тут відбувається?! Приведи його сюди, я повинен з ним поговорити! Негайно, Ортісе, це питання життя й смерті!

 За декілька хвилин, Відар навідався до Алрека, котрий вже встиг самостійно перевдягнутись й привести себе в належний вигляд. Чоловік був щасливим бачити свого брата при тямі, та на фоні останніх непередбачуваних подій та його очікуваній реакції на все це, вирішив не надокучати зайвою сентиментальністю.

– Що це все означає? Куди зникла Стелла?! – Не став обмінюватись люб’язностями серйозно налаштований Алрек. Він не міг приховати хвилювання, яке відбилось на його обличчі. Одна тільки думка, що кохання всього його життя у руках ворога змушувало відкинути все на другий план й будь-якими можливими способами спробувати їй допомогти.

– Ми думаємо, що серед нас був зрадник.

– Це мені відомо. Що сталось після ритуалу?!

– Вчора нам вдалось вирахувати людину Віртала серед мого екіпажу. Ним виявився юнак, котрого моя команда підібрала на берегах розорених піратами. Саме він приносив їжу та воду Стеллі. Та дивним чином, хлопець безслідно зник швидше ніж ми встигли добрались до нього. Разом із ним з твоєї опочивальні, куди ми принесли тебе після невдалого ритуалу, щезла дівчина. Ми думаємо…

– Що вона в нього – закінчив його фразу Алрек.

– Сьогодні я відчалюю їм навздогін. Сподіваюсь їх перехопити дорогою. Не вірю, що двоє людей могли розчинитись у повітрі. У будь-якому випадку їм доведеться повертатись морем. Звісно, Віртал не простий суперник, та такі фокуси йому не під силу.

– Я з тобою й прихопи Орі, він нам знадобиться. – Твердо скомандував Алрек, котрий не хотів навіть чути жодних відмовок.

– Ти не можеш поплисти з нами, ти ще надто слабкий. Ритуал висмоктував із тебе життєві сили, для відновлення яких знадобиться чимало часу.

– Не тобі вирішувати! Вона у великій небезпеці! Я можу в черговий раз її втратити й цього разу назавжди! У світі в якому живе її душа після смерті, у неї є коханий, за яким я власне й відправлявся за межу. Мені вдалось його повернути, та разом з ним пішов Віртал. Він тепер у її світі, в тілі рідної людини. Вона нічого навіть не підозрює, а він зробить все, щоб я не зміг її попередити. Відаре, він підібрався надто близько й тепер може їй нашкодити, а я знову безсилий. Він зробить все, щоб вона сюди більше не повернулась. Він знищить її там, де я не зможу їй допомогти, змусить страждати, завдаючи ударів в спину в образі рідної людини.

– Заспокойся! Потрібно все добре обдумати й прорахувати де він міг припуститись помилки якою ми можемо скористатись. Ти повинен мені все розповісти про світ в якому вона жила чи живе досі, я вже сам заплутався.

– Наша з тобою реальність перетворилась для неї у сон, який ніколи не закінчується. Коли вона засинає у своєму світі – прокидається тут й навпаки. Й так без кінця, поки угода, яку я уклав не увійде в дію. Для свого світу вона повинна померти, щоб повернутись сюди, а разом з тим загинуть дорогі для неї люди. Така була ціна клятої домовленості і я погодився, сподіваючись, що вона навіть не згадає свого іншого життя. Та я помилявся, прирік її на страждання. Її коханий ледь не загинув і це зовсім не випадковість. Я порушив умови договору, рятуючи його, та це не найгірше. Тепер я не знаю, що очікуватиме на нас і як відреагує на все це смерть. Віртал майстерно скористався ситуацією, знайшовши спосіб підібратись до дівчини на небезпечну близьку відстань. Тепер він зробить все, щоб ми більше не зустрілись.

– З твоєї розповіді випливає, що цієї миті вона десь мирно сопе у нашому світі і їй сниться інша реальність, де в неї зовсім інше життя, що вже звучить надто дико, щоб бути правдою.

– Для нас це виглядає, наче сон, та для неї – все навпаки. Її душа метається з одного життя в інше. І до часу проведення мною ритуалу для її повернення й підписання угоди, вона навіть не здогадувалась про наше існування. Для неї саме ми – звичайне марення, яке вона бачить засинаючи щоночі у власному ліжку.