Розділ 15

 В колбі виявився ще не допрацьований еліксир, який міг вбити миттєво. Він не пройшов останнього етапу обробки, який надавав йому заспокійливої дії.

 Алрек відчував як сповільнюється її серцебиття й пульс. Не можна було гаяти ні секунди. Він підхопив її на руки й кинувся до своєї лабораторії, де одним помахом згрібаючи все зі столу вклав туди непритомну дівчину. Тремтячими руками намагався відшукати потрібну пробірку, яка змогла б протримати в ній життя, поки він не приготується до спіритичного сеансу. Відшукавши потрібну субстанцію, обережно напоїв нею Стеллу й кинувся розкладати чорні свічки, утворюючи коло.

 Коли Майка розбудив сигнал будильника, він розвернувся до Стелли й побачив, що вона досі спить.

– Прокидайся, сонько – ніжно труснув за плече, та Стелла ніяк не реагувала. Все всередині миттєво похололо, він спробував ще раз, та марно. Майк кинувся до телефону й викликав швидку, яка забрала кохану до лікарні.

 Це стало останньою краплею. Він вирішив, що більше не може просто закривати на це очі й повинен вжити якихось заходів, щоб допомогти. Лікарі знову розводили руками й не могли нічого пояснити. Уві сні вона впала в кому.

– Ви хочете сказати мені, що цілком здорова людина, уві сні впала в кому – зірвався на крик Майк.

– Заспокойтесь, панікою ви їй не допоможете – намагався вгамувати чоловіка лікар

– Заспокоїтись?! Моя дружина помирає, а ви навіть діагноз поставити не здатні.

– Це все справді важко пояснити, та думаю вам потрібен інший лікар. Мій друг працює в інституті дослідження сну. Я добре знайомий з його працею і думаю, що він зможе вам допомогти. Все ж я більш схильний вважати, що щось відбувається з підсвідомістю вашої дружини і якщо не втрутитись, ви можете її втратити. Фізично вона повністю здорова, та те, що з нею відбувається під час сну, не можна залишати поза увагою.

 Лікар написав на клаптику аркуша адресу і телефон інституту, й протягнув схвильованому чоловіку.

– Зателефонуйте і домовтесь про зустріч. Зараз стан вашої дружини стабільний і ми підтримуємо процеси її життєдіяльності.

– Я можу її побачити?

– Звісно, пройдіть за мною – скомандував лікар.

 Алрек повільно ступав дорогою, яка була для нього вже добре знайомою. Він не вперше заходив так далеко. Усвідомлював чим йому загрожує перебування тут, та повинен був в черговий раз виправити свої помилки. У цьому моторошному місці він шукав її, щоб повернути. Знав, що коли переступить цю межу, ніколи не прокинеться. А відпустити її знову не міг. Блукаючи, прислуховувався до шепоту й шукав підказок. Просив духів вказати йому правильний шлях й допомогти відшукати Стеллу. До вух долинала симфонія із найрізноманітніших голосів і залишалось тільки сконцентруватись на потрібному. Адже у цьому місці були духи, які хотіли допомогти й ті, які прагнули нашкодити, вказуючи невірний шлях, який вів тільки до погибелі. Час від часу перед ним виникали моторошні образи, та він не звертав на них у ваги й впевнено крокував, продовжуючи зосереджуватись на звуках.

 Його увагу привернув шепіт хлопчика, який ледь пробивався повз інші голоси, які щосили намагались заглушити його.

– Йди за чорним місяцем – лунало у його голові й він без зволікань попрямував у потрібному напрямі. Перед ним з’явились двері, які він повільно відчинив. Яскраве світло миттєво осліпило й граф побачив Стеллу.

 Вона міцно тримала за руку молодого чорнявого чоловіка і з обожнюванням дивилась у його очі. Все довкола було чужим для Алрека, та близьким серцю Стелли. Він це відчував. Вона вважала це своєю домівкою, та насправді навіть не підозрювала, що все це ілюзія, щоб змусити її зробити неправильний вибір й переродитись її душі в новому житті, де він вже не зможе її відшукати.

– Стелла – гукнув дівчину і вона обернулась. Її очі округлились від здивування.

– Графе Алреку? Як ви сюди потрапили? – не могла нічого зрозуміти.

– Ти повинна піти зі мною.

– Я не можу. Це моє життя і я кохаю Майка – чоловік, який стояв поруч ще міцніше стиснув її долоню.

– Він не той за кого себе видає – намагався зняти ману з її очей. – Ти повинна довіритись мені.

– Йдіть геть, ви тільки все псуєте. Поки вас не було у моєму житті, все було добре. Я жила, а тепер розриваюсь між двома світами.

– Стелла, якщо ти зараз підеш з ним, ніколи не прокинешся. Змусь пригадати себе, як ти опинилась тут.

– Я просто заснула.

– Це не правда! Ти випила еліксир з моєї лабораторії, який ледь не вбив тебе і якщо ти підеш з ним, насправді змусиш страждати людей, яким ти дорога.

– Не вір йому. Це ж його вина, що ти розриваєшся між двома світами – нарешті пролунав голос Майка.

– Але звідки ти знаєш? – подивилась у вічі коханому.

– А він і не може знати цього, це все ілюзія і тебе намагаються перехитрити – знову втрутився Алрек.

 Стелла повільно позадкувала від Майка та не поспішала наближатись до графа. Вона нічого не розуміла. Намагалась скласти все в єдине.

– Лисичко, це ж я – намагався переконати дівчину коханий.