Розплющивши очі, зустрілась з теплим поглядом Майка. Щастя від такого пробудження не мало меж. Дівчина міцно обійняла коханого, даючи волю емоціям:
– Я більше так не можу! Я не хочу туди повертатись – схлипувала, ховаючись у його обіймах.
– Знову поганий сон? – з гіркотою поцікавився чоловік.
– Майку, це не сон. Я не знаю як все це пояснити, та заплющуючи очі тут, я прокидаюсь в іншому світі. І він мені не подобається. Я боюсь засинати, бо знаю, що неодмінно туди повернусь. – Не в змозі стримати нової хвилі зрадливих сліз, прошепотіла дівчина. Їй було боляче згадувати останні події в Кастонії.
– Не плач, лисичко, цьому повинно бути логічне пояснення і ми обов’язково його знайдемо – запевнив коханий, цілуючи у солоні вуста. – Якщо хочеш, я подзвоню до тебе на роботу і повідомлю, що ти занедужала і не зможеш сьогодні вийти.
Стелла кивнула, погоджуючись на пропозицію Майка.
– Я залишусь з тобою вдома – додав чоловік.
– Ні, я не хочу, щоб ти втратив роботу через мене – заперечила дівчина, витираючи сльози. – Я впораюсь і чекатиму твого повернення. Я не дозволю моїм снам руйнувати наше життя.
– З тобою точно все буде добре? – перепитав, дивлячись у її червоні від сліз очі.
– Так, я впораюсь. Не хвилюйся за мене – запевнила, цілуючи його на прощання. Звісно, вона хотіла, щоб він залишився, та вирішила, що буде краще все обдумати на самоті.
Майка не на жарт лякав стан коханої після пробудження, тим паче це було не вперше. Стелла завжди була веселою та усміхненою, на все дивилась з позитивом, тому боляче було бачити її сльози й відчувати страх. Не хотілось залишати її в такому стані наодинці, та робота каскадера, вимагала його присутності на знімальному майданчику.
Стелла ще деякий час намагалась прийти в себе і викинути з голови події, які відбулись уві сні. Вона зробила собі гарячої кави й маленькими ковточками осушила чашку. Взяла свій ноутбук і піднялась до кімнати, де сіла у ліжко й спробувала відшукати хоч якісь відповіді. Дівчина статтю за статтею перечитувала все, що стосувалось снів. Інформації було безліч, та жодна не описувала її дивного стану і подорожей в інший світ.
Судячи з усього, вночі вона не покидала стін цієї кімнати. Тому все-таки це був просто жахливий, надзвичайно довгий сон, який продовжувався на тому місці, де вона прокидалась. Та чому тоді не чула про таке раніше? Невже перша людина на цій планеті, яка зіткнулась з такою специфічною проблемою? Вона чітко пам’ятала все, що відбувалось з нею уві сні. Знала, що повинна знайти якийсь вихід, адже цієї ночі на неї очікує одне з найстрашніших випробувань. Намагалась переконати себе, що це звичайний сон, якого не потрібно так панічно боятись і він мине рано чи пізно, повертаючи її до звичного життя. Та відчуття були наскільки реалістичними, що позбутись страху було практично неможливо. Там її життям розпоряджались інші, намагаючись забрати у неї право все вирішувати самій. Вона була рабинею, котра, щоб вижити повинна була скоритись і прийняти свою долю, нав’язану суспільством і нахабним капітаном. Усвідомлювала, що після втечі Лейф жорстоко помститься і не буде нікого поряд, хто зможе їй допомогти.
Залишивши марні спроби пошуку відповідей, вирішила прийняти гарячу ванну, щоб трішки заспокоїтись. Вода змивала неприємні відчуття і дарувала спокій, якого так бракувало останнім часом. У неї був час до ночі, щоб хоча б спробувати якимось чином перервати дивне марення, та Стелла не врахувала, що спроба позбутись напруження за допомогою банних процедур змусить її заплющити очі значно швидше.
Білі стіни, які оточували її, боляче різонули по свідомості. Ще секунду тому вона приймала ванну, а зараз лежить у цій дивній кімнаті. Гірке усвідомлення, змусило стиснутись її серце. Вона була впевнена, що тільки вночі повертається сюди, та як виявилось, її здогадки були хибними. Ванну вона приймала після обіду.
Звук прочинених дверей змусив дівчину вскочити у ліжку. Увійшла старша жінка, яку вона бачила поряд з Лейфом в супроводі трьох молодих дівчат.
– Бачу ти вже прийшла в себе. Еліксир лікаря діяв трохи довше ніж ми очікували. Та нічого страшного, ми встигнемо зробити з тебе справжню красуню – впевнено заговорила жінка.
– Де я? – поцікавилась Стелла, розглядаючи просторий інтер’єр.
– В надійних руках – коротко відповіла – Я Єніт – власниця цього закладу і зголосилась допомогти Лейфові. Ми підготуємо тебе.
– Підготуєте до чого? – поставила запитання на яке заздалегідь знала відповідь.
– У нас мало часу – змінила напрям розмови Єніт, стягуючи з її тіла ковдру
– Що ви робите? – намагалась прикрити оголене тіло.
– Припини скиглити – наказовим тоном проговорила жінка – В такому вигляді тобі доведеться постати перед сотнею чоловіків, охочих добряче заплатити за тебе, а ти ламаєш комедію переді мною.
Вона вказала жестом дівчатам й ті повели Стеллу, котра все ж прихопила ковдру прикриваючись нею до купальні.
На світанку повернувся Джур, який повинен був провести дівчину. Як виявилось, Лейф передумав продавати її на ринку і домовився про аукціон, на якому запевнив, що всіх приємно здивує. І він не помилився, коли побачив дівчину після того, як над нею попрацювала Єніт. Він голосно присвиснув, виказуючи захват від бездоганного вигляду Стелли.
#1125 в Фентезі
#263 в Міське фентезі
#3661 в Любовні романи
#870 в Любовне фентезі
Відредаговано: 22.09.2022