Сон

Я бачила сон, де небо безкрає
Стрілою принозує слід літака,
Високо-високо, де птах не літає...
Чи спогад, чи мрія моя отака...

Лежати у полі, де жито дозріло,
Де жайвір співає, збирає росу,
Де вітер сплітає колосся уміло,
Волошки і маки прикрасять косу.

Вдихнути на повніїї груди повітря
Без запаху пороху, крові, вогню,
Без страху, без болю, з душею, відкрито
Радіти що миті і кожному дню.

Всміхатися щиро, щоб серце палало,
Приймало тепло, дарувало стократ,
Щоб розпачу й горя ніколи не знало,
Щоб хтось повернув його втрачений шмат!

Дивитись на небо, як сонце мандрує,
На хмари, поля і безмежні ліси,
Які вже ніколи й ніхто не сплюндрує,
Ніхто не торкнеться цієї краси!..

Я бачила сон чи то спогад приходив
З далеких, поглинутих часом глибин...
Довкола руїни і небо палає,
В вухах не стихає сирен гіркий дзвін...

Катаріна Рейніс

Подобається

#2012 в Різне
#490 в Поезія

У тексті є: мрія, сон, біль душі

Відредаговано: 30.07.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись