Солум
Осяяння
Настало літо. Кожного року Солум їздив зі сім'єю на відпочинок до моря. Це вже була сімейна традиція.
За багато років таких подорожей Солум призвичаївся до них. Вони більше не були чимось неймовірно захопливим, як це було в дитинстві.
Можливо нічого особливого не відбулося б і цього разу, під час цієї подорожі на Солуа не зійшло осяяння — він тоді наче прозрів.
Цей рік виявився останнім разом, коли ця традиція втілюється в життя. Далі вже — доросле життя. І всі ці події залишаться лише в спогадах.
Солум поглянув на своє життя. І не побачив нічого, що міг згадати. Він впав у розпач — Солум зрозумів, що прожив життя марно. Всі ці роки він просто існував, без будь-якої мети існування. Солум став найбільше ненавидіти себе — людину, якою він став.
Це стало останньою краплею для Міста…
#792 в Сучасна проза
#501 в Молодіжна проза
Відредаговано: 31.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
