Солум
*По той бік барикад*
Ніч… Центр Міста…
Навколо повноцінна темрява. І лише один вогник світився — ратуша.
Той вогник не був яскравим. Але в суцільній темряві ночі він єдиний, що виділявся на всій картині.
— Не можна все так залишати, ми повинні тримати контроль.
— Якщо ми не почнемо діяти зараз, то вони повстануть!
— Він повернувся…
— Це кінець!
— Ми втримаємося!
Такі вигуки було чутно на генеральному засіданні адміністрації тієї ночі.
В будівлі була повна метушня. Атмосфера там все сильніше загострювалася. Всі були ладні перегризти один одному шиї за право відстояти свою точку зору.
Лише одна людина стояла в кутку великої зали — в тіні інших. Й тихо спостерігала за ситуацією, не промовляючи ні слова.
Це був Солум…
#792 в Сучасна проза
#501 в Молодіжна проза
Відредаговано: 31.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
