Прощавай казкова страна

Соломії виповнилося 13 . Вона все рідше стала відвідувати Глухляндію. В один із зимових вечорів їй раптом захотілося побачити своїх друзів із казкової країни... Дівчинка, тепло вдягнувшись, вийшла на подвір'я і попрямувала до порталу. Однак, підійшовши до місця, де ще вчора був чарівний замет, вона виявила, що його там немає. Замість цього вона побачила напис на паркані, який свідчив: "Двері в Глухляндію відкриті тільки для маленьких глухих дітей".

Соломія була дуже засмучена. Вона не могла зрозуміти, чому їй більше не дозволяють відвідати Глухляндію.

Але тоді вона згадала, що в день її народження її батьки подарували їй стару книгу казок. Соломія подумала, що, можливо, в цій книзі знайдеться якась підказка про те, що трапилося з Глухляндією. Перегорнувши книгу, вона хотіла віднести її на полицю, аж раптом із книги випав маленький шматочок паперу, а у записці йшлося: "Ключ до Глухляндії міститься у твоїх серці. Повір у себе, і ти зможеш повернутися туди знову".

Соломія заплющила очі й спробувала уявити себе на місці своєї молодшої сестри, яка теж погано чула. Аж раптом кімнату осяяло яскраве світло і перед дівчинкою з'явилися двері.

Коли очі Соломії звикли до світла, вона побачила, що двері ведуть у Глухляндію. -Ось це дива! -подумала Соломія. Вона відчула себе такою ж щасливою, як і раніше, і зрозуміла, що її серце допомогло їй повернутися в цю чарівну країну.Глухляндія нікуди не зникла, а просто закрилася. Просто Соломія почала дорослішати.