Розділ 37: Нове агентство

Еллі стояла посеред кімнати, її пальці м’яко гладили край дерев’яного столу, на якому стояла табличка: «Starlit. Організація подій». Офіс був невеликим — лише стіл, два крісла, полиця з квітами та дошка для ідей, прикрашена кольоровими стікерами. Але для Еллі це місце було більше, ніж просто приміщення. Це був її новий початок, її мрія, вибудувана з попелу минулого.

Вона поправила букет лаванди в скляній вазі, її серце тріпотіло від хвилювання. Сьогодні мав прийти її перший клієнт — молода пара, яка хотіла організувати скромне весілля. Еллі знала, що чутки про її «весільну катастрофу» все ще гуділи в місті, але ці двоє повірили в неї. Це було більше, ніж просто замовлення — це була надія, що вона зможе все почати заново.

Двері тихо скрипнули, і до офісу увійшли двоє: дівчина з м’якими каштановими кучерями, одягнена в джинсову куртку, і хлопець із сором’язливою усмішкою, який тримав її за руку. — Міс Вільямс? — запитала дівчина, її голос був теплим, але з ноткою нерішучості. — Я Софі, а це Майкл. Ми… чули про вас і хочемо, щоб ви організували наше весілля.

Еллі відчула, як її груди стиснулися від тепла. Вона посміхнулася, її очі заблищали. — Дякую, що прийшли, — сказала вона, її голос був м’яким, але впевненим. — Сідайте, розкажіть, яким ви бачите свій день.

Вони сіли, і Софі почала розповідати про свою мрію: весілля в саду, з ліхтариками, що гойдаються на гілках, і простим столом із домашньою їжею. Майкл додав, що хоче, щоб усе було щирим, без пафосу. Еллі слухала, її пальці швидко записували ідеї в блокнот. Вона відчувала, як стара іскра — та, що змушувала її колись любити свою роботу, — оживає в її грудях. Кожен їхній сміх, кожне сором’язливе перезирання між Софі та Майклом нагадувало їй, чому вона обрала цю професію: заради створення моментів, що залишаються в серці назавжди.

— Я можу зробити це особливим, — сказала Еллі, її голос був сповнений ентузіазму. — Уявіть: вечір, ліхтарики мерехтять, як зірки, а ви танцюєте під музику старого патефона. — Вона замалювала ескіз на аркуші, її ручка гуділа по паперу, а Софі захоплено кивала.

Коли пара пішла, пообіцявши підписати контракт завтра, Еллі відкинулася на спинку крісла, її серце гупало від радості. Вона зробила це. Перші клієнти. Перший крок. Вона дістала телефон і написала Ліаму: «Вони сказали так! Перше замовлення!».

Через годину двері офісу відчинилися знову, і до приміщення увійшов Ліам, тримаючи в руках паперовий пакет із запахом свіжоспечених круасанів. Його усмішка була теплою, як літнє сонце, а очі світилися гордістю. — Я знав, що ти їх зачаруєш, — сказав він, ставлячи пакет на стіл. — Це треба відсвяткувати.

Еллі розсміялася, її щоки загорілися. — Це лише початок, — відповіла вона, але її голос був сповнений надії. — Я так боялася, Ліаме. Що ніхто не повірить у мене після всього.

Він ступив ближче, його рука м’яко торкнулася її плеча. — Вони повірили, тому що ти справжня, — сказав він, його голос був низьким, теплим. — І я вірю в тебе. Завжди вірив.

Вона підняла очі, її погляд зустрівся з його, і вона відчула, як її серце стиснулося від ніжності. Він був поруч із нею весь цей час — допомагав із ремонтом офісу, носив коробки, слухав її нічні сумніви. Його підтримка була як фундамент, на якому вона будувала цей новий етап. — Дякую, — прошепотіла вона, її голос тремтів від емоцій. — Без тебе я б не наважилася.

Ліам посміхнувся, його пальці м’яко стиснули її руку. — Ми робимо це разом, Еллі, — сказав він, його очі блищали. — Крок за кроком.

Вона кивнула, її губи розтягнулися в усмішці. Вони сіли за стіл, розламуючи круасани, і говорили про майбутнє — про нові ідеї для «Starlit», про весілля Софі та Майкла, про те, як вони разом поїдуть на ярмарок, щоб знайти старовинний патефон. Світло в офісі стало м’якшим, коли сонце почало сідати, а Еллі відчувала, як її душа наповнюється теплом. Вона знала, що попереду ще будуть труднощі — конкуренція, старі чутки, її власні сумніви. Але з Ліамом поруч, із першими клієнтами, які повірили в неї, вона відчувала, що може все. Її агентство було не просто бізнесом — це була її перемога, її зірки, що сяяли в новому небі.