Розділ 11: Срібна ложка у роті

Еллі стояла біля дошки в переговорній кімнаті агентства, тримаючи в руках планшет із оновленими ескізами декорацій. Сонячне світло відбивалося від білих стін, але атмосфера в приміщенні була далека від світлої. Амелія Роуз Грейвс сиділа за столом, гортаючи свій телефон, її ідеально наманікюрені пальці гучно постукували по екрану. Ліама сьогодні не було — він надіслав повідомлення, що затримався на діловій зустрічі, — і це, здається, лише погіршило настрій Амелії. Еллі відчувала, як напруга в кімнаті густіє з кожною хвилиною.

— Це що, серйозно? — Амелія різко підняла очі від телефону, її голос був пронизливим, як скло, що тріскається. — Ви називаєте це ескізами? Я сказала, що хочу сучасний стиль, а це виглядає, ніби хтось украв ідеї з весілля моєї тітки в дев’яностих.

Еллі стиснула планшет сильніше, але її посмішка залишилася професійною. Вона витратила три ночі, переробляючи ці ескізи, враховуючи кожну примху Амелії: мінімалістичні арки, кришталеві люстри, акцент на біле та срібло. Але, здається, для Амелії цього було замало.

— Міс Грейвс, я врахувала ваші побажання щодо мінімалізму, — спокійно сказала Еллі, відкриваючи на планшеті новий ескіз. — Ось варіант із геометричними формами та срібними акцентами. Ми можемо додати більше кришталю, якщо ви хочете посилити ефект.

Амелія фиркнула, відкидаючи волосся за плече. Її сьогоднішня сукня від Gucci, ідеально підібрана до її золотавих локонів, виблискувала в світлі. — Ви взагалі слухали, що я казала? Я хочу, щоб це було краще, ніж весілля Кейт Міддлтон. А ви пропонуєте мені… це? — Вона махнула рукою на планшет, ніби той був сміттям.

Еллі відчула, як у її грудях закипає роздратування, але вона змусила себе дихати рівно. Вона згадала слова Вікторії: «Тримай голову холодною. Вона сама себе знищить». Але це було важко, коли Амелія дивилася на неї так, ніби Еллі була служницею, а не організаторкою її весілля.

— Я можу внести зміни, — сказала Еллі, її голос залишався рівним. — Якщо ви вкажете, що саме вас не влаштовує, я перероблю ескізи до завтра.

Амелія закотила очі, її губи скривилися в презирливій посмішці. — Завтра? Серйозно? У вас що, немає смаку? Я думала, Вікторія наймає професіоналів, а не… — вона зробила паузу, її погляд ковзнув по Еллі, — аматорів із маленьких містечок.

Еллі відчула, як її щоки спалахнули. Слова Амелії влучили в ціль, пробуджуючи старі спогади про глузування в школі, про те, як вона почувалася невидимкою. Але цього разу вона не дозволила собі опустити очі. Вона стиснула зуби й відповіла: — Я розумію, міс Грейвс. Я зроблю все, щоб ваше весілля було ідеальним.

Амелія не відповіла, лише повернулася до телефону, ніби Еллі перестала існувати. Але це була не єдина сцена за тиждень. Учора Амелія влаштувала скандал через зразки тканин для серветок, називаючи їх «дешевими» перед усією командою. Позавчора вона відчитала молодшого асистента за те, що той приніс їй лате замість капучіно, і кинула чашку в смітник, навіть не доторкнувшись. Кожен її візит до офісу залишав після себе шлейф напруги, і Еллі відчувала, як її терпіння тане з кожною новою принизливою ремаркою.

Пізніше того дня, коли Амелія нарешті пішла, Еллі залишилася в офісі, щоб закінчити листування з постачальниками. Вона сиділа за столом, коли Вікторія увійшла, тримаючи в руках теку з документами. Її погляд був, як завжди, пронизливим, але цього разу в ньому було щось схоже на співчуття.

— Бачила, як ти трималася з нашою принцесою, — сказала Вікторія, сідаючи навпроти. — Вона нестерпна, правда?

Еллі зітхнула, відкидаючись на спинку стільця. — Це ще м’яко сказано. Вона поводиться так, ніби ми всі її слуги. Я не знаю, як Ліам її витримує.

Вікторія посміхнулася, але її посмішка була холодною. — О, повір, він витримує, бо вона — його квиток у вищий світ. Грейвси — це гроші, зв’язки, статус. Але ти бачила, як вона на тебе дивиться? Вона ненавидить, що ти молода, розумна і що Ліам звертає на тебе увагу.

Еллі похитала головою, її пальці нервово постукували по столу. — Я не хочу, щоб він звертав на мене увагу. Я хочу… — вона зупинилася, не знаючи, як закінчити. Чи хотіла вона помсти? Чи просто справедливості? Її почуття до Ліама були заплутаними, але до Амелії вони ставали кришталево чистими. Вона ненавиділа її — не лише за її поведінку, а за те, як вона змушувала Еллі почуватися маленькою, нікчемною, як тоді, дев’ять років тому.

— Ти хочеш, щоб вона заплатила, — закінчила Вікторія за неї, її голос був тихим, але впевненим. — І вона заплатить. Кремові орхідеї — лише початок. Я отримала повідомлення від ательє: сукня Амелії буде на розмір меншою, як ми планували. Вона влаштує істерику, коли не влізе в неї.

Еллі відчула, як її губи мимоволі тягнуться в посмішці. Вона уявила Амелію, яка стоїть перед дзеркалом, її обличчя червоніє від гніву, коли шви сукні тріщать. Ця думка була як ковток свіжого повітря після задушливої зустрічі. Але водночас у її грудях заворушився легкий укол провини. Вона похитала головою, відганяючи його.

— Вона заслуговує цього, — тихо сказала Еллі, більше для себе, ніж для Вікторії. — Вона поводиться так, ніби їй усе дозволено, ніби вона народилася із срібною ложкою в роті.

Вікторія розсміялася, її сміх був теплим, але з ноткою цинізму. — О, вона й народилася з такою ложкою. Але ми з тобою, Еллі, покажемо їй, що срібло може тьмяніти. Готуйся до наступної зустрічі. Амелія ще не знає, що її ідеальний світ починає тріщати по швах.

Еллі кивнула, відчуваючи, як у її грудях наростає нова сила. Вона дивилася на теку з ескізами, але її думки були деінде. Вона ненавиділа Амелію — не лише за її слова, а за те, як вона змушувала її згадувати ту дівчинку, якою Еллі колись була. Але тепер вона не тікатиме. Вона гратиме за правилами Вікторії — і, можливо, за своїми власними.