34. Софійка

Дим зняв окуляри. Софійка зробила так само. Так набагато краще. Павутиння погризачів набагато більше, ніж було видно крізь окуляри. Воно обплутало все навколо щільними шарами, до самих верхівок височезних дерев. Чим далі вони йшли по дорозі, тим щільніше ставало павутиння. В якійсь момент виявилось, що вони йдуть по тунелю з сяючого павутиння в якому рясно миготіли різнокольорові вогники павучків-погризачів.

- Як думаєш, цей тунель довгий?- поцікавилась Софійка в Дима.

- Я б волів, щоб він вів аж до самих Кордонних воріт,- відгукнувся Дим,- але такого ще не траплялося. Одягни окуляри, зараз буде цікаво.

Софійка його послухалась. Тунель зник. Зате з’явилися кілька джерел мерехтливого блакитного світла.

- Це що?

- Це тонкі місця. Найтонші місця зіткнення цього світу з іншим.

- А де наш світ? Він тут є?

- Я не знаю, як їх розрізнити. Але в будь-якому разі, для нас то тільки академічний інтерес. Використати той прохід можуть тільки місцеві чудовиська. Тому хижаки сюди і не потикаються. Невідомо в який світ їх затягне. Намагаються не ризикувати.

- Саме затягне?

- Так. Чим більше чудовисько, тим з більшою силою його затягує. До речі, нам Полі доводилось навіть витягати такого хижака, як ми зустріли, з іншого світу. Він там жер всіх, кого знаходив. На щастя, ми знайшли його швидко.

- А вас він не намагався зжерти?

- Він про нас не здогадувався. До того ж ми витягали його вдень, а вони тоді сонні і сили мають тільки половину, чи ще менше.

- А Полі не боявся, що його туди затягне?

- А я хіба не казав? Полі — флуї. Флуї не місцеві.

- Почекай, почекай. Мені здавалось, що флуїв тут багато.

- Так і є.

- В них там що, масовий обмін стався?

- Знаєш, Полі не дуже балакучий на цю тему. Але з того, що я назбирав по крихтам за три роки, тут ситуація дещо інша. Флуї мають розвинену цивілізацію. Точно розвиненішу, ніж людська. І вони в цьому світі мали щось будувати. Ну, я так і не зрозумів, що саме. Цей світ майже загинув, і розумного життя наче і не залишилось, і вони вирішили, що нічого нікому не зіпсують. Там в них дуже суворо з тим, щоб втручатися. Але щось пішло не так і в цьому дивному світі виявилися мешканці.

- Чудовиська.

- Ну, це для нас вони чудовиська. Хоча, хто ще може жерти негативні емоції... Коротше, після втручання флуї цей світ отримав друге життя. І, здається, Полі казав, що мешканці з’явилися вже після їхнього втручання...

- То чого вони просто не пішли? Ну після того, як зрозуміли. Ну, вибачились і до побачення...

- Тому, що все пішло шкереберть. Цей світ якось вріс в інші світи. З’явився ризик, що зруйнуються кордони між світами і станеться страшенна катастрофа. Флуї швидко перебудували те, що вони там будували і підсилили кордони між світами. Погризачі, до речі, не місцеві жителі — їх створили флуї. Періодично тут з’являлися попаданці з інших світів, які рано чи пізно перетворювались на чудовиськ ідентичних місцевим. Навіть самі флуї почали помічати, що перетворюються на чудовиськ. Хоча швидко винайшли, що з цим робити.

- Я вгадаю. Вони розмірковують і усвідомлюють шлях. І в той час до них краще не звертатися.

- Десь вже натрапила на такого? Саме так. Якщо так періодично робити, флуї повертається до своєї справжньої природи. На жаль, цей спосіб працює тільки для флуїв.

- Почекай,- Софійці раптом стало моторошно від усвідомлення,- а скільки триває от те перетворення на місцевого?

- Більше ніж кілька днів,- заспокоїв Дим, вгадавши її думки,- бачиш, я тут вже більше трьох років і поки що схожий на себе.

- Тільки схожий?- Софійці страшенно не подобався його бадьорий тон. Денис таким тоном говорив, коли косячив і щосили намагався це приховати.

- Перетворення взагалі-то починається одразу,- признався Дим,- але не панікуй, як тільки повернешся додому, то все відкотиться, ніякого усвідомлення шляху не знадобиться.

- Наскільки ти вже перетворився? Сильно? Пан Суддя тебе цим і дражнив?

- Немає приладу і обладнання які це виміряють і обчислять. Якщо мені нестерпно захочеться

когось лякати чи доводити до сказу, це означає, що велика частина мене перетворилася на чудовисько. І повне перетворення вже скоро. Але то не обов’язково, я, взагалі-то, не дуже хороша людина і дратував всіх раніше без всяких перетворень.

- Ти мені не здаєшся поганою людиною.

- Ти мене не настільки добре знаєш. Ці переходи, до речі, дуже хороший індикатор. Полі вони не пропускають взагалі. Але Полі дуже акуратний. Роздуми-усвідомлення по графіку. А мене почали підпускати. Не пропускати, ні. Дивись.

І Дим протягнув руку до мерехтливого блакитного світла. Долоня вперлася наче в щось тверде.

- Не зрозумів.

- Що саме?

- Вона раніше мене пропускала трошки. Я міг занурити руку майже по лікоть. А тепер не пускає. Так як Полі.