СофІко
2.
– Софіко, – говорить тихенько мама, – пора вставати, адже все на світі проґавиш. А їй так солодко спиться.
Аж ось мама здивовано каже:
– А звідки це тут узялися мурахи? Доню, ти тільки поглянь, вони вже працюють, не покладаючи рук.
З цими словами мама бігає пальчиками по спинці доньки і легенько її лоскоче.
– Мамо, – сонно відповідає дівча. – У мурашок немає рук, у них лапки.
Усміхаючись, донечка обплітає своїми рученятами мамину шию і вони йдуть снідати.
– Бабусю, – каже Софіко снідаючи. – А я б хотіла стати мурашкою.
– Чому це? – здивовано питає бабуся свою малесеньку внучечку.
– Щоб залізти в мурашник і подивитись, який він всередині, – ще веселіше відповідає вона.
– А й справді, це пречудова ідея, – каже бабуся з усмішкою.
#3080 в Різне
#654 в Дитяча література
#2934 в Сучасна проза
Відредаговано: 01.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
