3. Які інструменти потрібні для того, щоб зробити соціоніку наукою

Перший і основний інструмент, це є «Логіка». Тобто, усі твердження які будуть відноситися, до соціонічної  теорії мають мати правильну логічну структуру. Насправді це є дуже важливо, і це є основа основ.

Логіка – це про побудову правильного судження. А також логіка дозволяє виявити хибне судження. Наприклад, на вулиці випав дощ і дорога тепер мокра. Можна зробити судження номер 1: якщо впаде дощ, дорога буде мокра. І приклад зворотного судження номер 2: якщо дорога мокра, значить падав дощ. Чи є дані судження вірні на вашу думку? Якщо в першому випадку легко погодитися із тим, що якщо впаде дощ, то дорога буде мокра. То в другому випадку, це є складніше. Бо не завжди мокра дорога свідчить про те, що падав дощ. Тобто дорога маже бути мокра із інших причин. Може проїхати машина, яка поливає дорогу водою, щоб охолодити асфальт від спеки. Тобто правильним судженням буде те в якому ми зазначимо. Що дорога мокра через те що на неї потрапила вода. А вода появилася, бо падав дощ. Або вода появилася із іншої причини, яку можна засвідчити і виявити. Тобто їхала поливальна машина, чи людина вилила на дорогу відро з водою, і таким чином дорога стала мокрою, або людина поливала дорогу зі шланга з водою. Тобто, щоб засвідчити що дорога мокра саме з причини падіння дощу, нам треба засвідчити, і факт падіння крапельок з неба.

А тепер яким чином це стосується до соціоніки. А самим прямим чином. Логіка стосується практично усіх суджень які існують. І будується вона на причино-послідовних зв’язках. Тобто дія 1 + дія 2 приведе до результату 3. Це своєрідна форма яка дозволяє формувати максимально точні судження.

От, наприклад визначення соціоніки яке є в українській вікіпедії. Соціоніка — концепція на перетині психології та соціології, запропонована у 1970-х роках литовською радянською вченою в галузі економіки та соціології (економічної соціології) Аушрою Ауґустінавічюте на основі типології особистостей Карла Юнга. Ауґустінавічюте та її наступники виділяють 16 типів особистостей та постулюють певні особливості характеру та поведінки для кожного типу, а також закономірності відносин між цими типами.

За визначенням самої Ауґустінавічюте соціоніка є наукою про «соціон, соціонну структуру суспільства, про різні типи інформаційного метаболізму і різні форми відносин між ними, про структуру і функціонування моделі інформаційного метаболізму». Соціоніку вважають наукою про «стійкі типи мислення та поведінки людини» про «обмін інформацією між людиною і зовнішнім світом» та «типи психоінформаційних систем (людина, колектив, етнос, держава) і взаємодію між ними

І що ми можемо зрозуміти про соціоніку із даного судження? От я хочу зрозуміти, що таке соціонка і для цього мені потрібно, знати значення слова концепція, далі знати що таке психологія, а також знати що таке соціологія, і далі вони перетинаються і народжується соціоніка. Тобто соціоніка це якась каша. Дане пояснення вікіпедії є нелогічним, і нічим іншим як спробою приєднати її до чогось, або видати її за щось, чим вона по своєму наповненні не являється.

Я пропоную заглянути у хронологію дій, які привели до народження цієї теорії, використовуючи ті факти, які я зустрічав про Аушру і її життя. І так ми маємо ситуацію, коли Аушра у 1968 була деканом факультету сімейних досліджень Вільнюського педагогічного інституту. На початку 1968 р. познайомилася, з одного боку, з типологією Карлу Густава Юнга, з іншої— з психіатричними дослідженнями Антонія Кемпінського. Також нам відомо, що Аушра була дочкою книговидавця, і дуже любила читати книги.

І так, у нас є Аушра яка за спеціальністю займається проблематикою тих питань, які пов’язані із сім’єю. А з другої сторони у нас є роботи по психології від Юнга і Кемпінського, які пов’язані із проблематикою окремої людини, і особливостями її мислення.

У результаті ми отримуємо картину, коли Аушра бере тему сім’ї. Як центральну, і під цю тему підганяє теорії які створені як індивідуальне. І проблема в тому, що як причина беруться тільки ці дві теорії, ігноруючи інший пласт психологічних теорій.

Якщо проводити аналогію із дощем і мокрою дорогою. То соціоніка  це система яка класифікує калюжі які утворюються в наслідок дощу (калюжі – це відносини які складаються між людьми), а причиною утворення різних калюж, є різні види хмар (хмари — це соціонічні типи), хмари класифікуються за типом дощу який із них виходить (дощ – це тип інформації (аспект)).

Я думаю із даної аналогії, можна зрозуміти що причиною утворення калюж, є саме хмари, і вони є першопричиною усіх тих наслідків, які потім відбуваються.

Саме тому я пропоную і наполягаю на тому, що Соціоніка – це наука про обчислювальні здатності психіки. І предметом досліду соціоніки є здатність психіки до обчислення інформації.

Чого саме таке твердження? Бо дане твердження легко включає в себе популярні соціонічні теорії, різних авторів соціоніки. Наприклад: признаки Рейніна, легко підходять під це визначення, теорія мірностей Букалова, також вписується у це визначення, теорія керуючих емоцій В. Пятницького теж прекрасно сюди заходить. Усі ці соціонічні теорії базуються на можливостях людини, і те як працює її психіка. А логіка у цьому випадку, допоможе побудувати правильні судження по своїй конструкції.

Наступним моментом у побудові судження, є відстань між діями які пов’язують між собою, і тим висновком який їм приписують.