Адвокат у смартфоні, 2 глава. Незвичний діалог.

@Адвокат_бот

Якщо ти не зробила цей крок, відкрий це повідомлення. Натисни «/start» і я спробую тобі допомогти. Безкоштовно. Анонімно.

Саме це було написано в повідомленні.

В такий момент... Аж не вірилось.

Я усміхнулась. Здавалось, сама доля жартувала наді мною.

Але навіть якщо це і жарт, я була вдячна жартівнику.

Зайшла до квартири, сіла на диван, знов подивилась в екран.

Натиснути? В принципі, що я втрачаю? Просто за те, що це повідомлення прийшло саме в той момент, я можу натиснути цей «старт»...

І я дійсно натиснула...

@Адвокат_бот

Вітаю вас! Щоб мені було легше з вами спілкуватись, будь ласка, напишіть ваше повне імʼя.

Я зітхнула і написала імʼя без прізвища, але нічого не відбулось. Спробувала ще раз — так само нуль реакції. Потім плюнула і дала справжні дані, бо подумала, що в телеграмі у мене все одно вказані реальні прізвище, імʼя та по-батькові...

@Адвокат_бот

Приємно познайомитись, Тає. Радий, що ви змогли мені довіритись. Але сказати ваше імʼя — це тільки перший крок. Тепер для того, щоб я зміг вам допомогти, ви маєте розказати мені, що саме з вами трапилось. За безпеку не хвилюйтесь: вся інформація в цьому чаті закодована і недоступна стороннім людям.

Я не знала, що писати... Та й чи варто взагалі?... Хоча, знову ж таки, у мене не було нікого близького... Найближча людина вивалила в інтернет мої фото та переписку, що може бути страшніше за це?

Мені вже нічого боятися...

А сама... Сама я просто зʼїду з ґлузду. Тому нехай всього лише боту, нехай так, хоча б так, але я виговорюсь.

Вирішивши вчинити таким чином, я зітхнула і почала друкувати найдовше повідомлення з усіх, які я друкувала в своєму житті...

Коли я перечитала те, що надрукувала, на секунду задумалась, чи це не занадто... Але ж цей бот сам просив розповісти йому. Тож нехай буде так. Навіть якщо цей скрін кудись потрапить — мені все одно. Гірше вже все одно не буде...

Хоч я і говорила так, серце чомусь стукало швидше, ніж зазвичай. Я не звикла відкриватись зовсім постороннім. Хоча, це ж навіть не людина, тож чого я боюсь?... Нічого зайвого все одно не скажу.

Нарешті кивнувши сама собі я таки натиснула на кнопку «відправити».

А потім втупилась в екран в якомусь очікуванні. Але ані через хвилину, ані через пʼять відповіді не послідувало.

Я встала з дивана і, прихопивши телефон до кишені, пішла на кухню.

Вирішила заварити собі чаю.

Поки заварювала і навіть поки його пила, бот так і не озвався. Я вже хотіла видалити його, бо чомусь мене розізлив факт того, що я таки довірилась, а програма заглючила саме на мені, але... Саме в цей момент в чаті прийшло повідомлення.

@Адвокат_бот

Тає, я все ще в шоці від вашої історії, пробачте, що не одразу відповів. Хотів підібрати слова, але так і не знайшов правильних. Можливо, їх і немає, не знаю. Ви — смілива, раз змогли розказати це.

Ця відповідь була зовсім в іншому стилі. Не в тому «роботизованому», як раніше. І це мене здивувало. Можливо, я дала якісь ключові слова і бот вирахував, що мені потрібна підтримка? Це надихало... І я зовсім розкулась.

І написала відповідь.

@Тая

Навряд мене можна назвати сміливою. Після всього я боюсь навіть з дому виходити. Весь час здається, що на мене усі дивляться, що всі знають про ту ганебну ситуацію, що всі бачили... Ті фото, і ту переписку.

@Адвокат_бот

Не погоджусь. Те, що ви зробили — дуже сміливо. Але це тільки перший крок.

@Тая

Перший крок?

Перепитавши, я задумалась. Цей бот більше походив на бот психолога, аніж адвоката. Але я була не проти. Навпаки... Можливо, це саме те, що було мені потрібно в цю хвилину.

@Адвокат_бот

Наприклад, ви можете подати заявку на видалення ваших фото. Якщо вони дійсно ваші, це буде легко зробити.

Я усміхнулась. Авжеж, це просто бот. Невже він думає, що я не робила цього? Тільки от те фото розлетілось всім інтернетом і скільки б заявок я не писала, скільки б фото не видаляли, вони знов і знов зʼявлялись десь в мережі.

@Тая

Я вже подавала. Але толку з того було мало...

@Адвокат_бот

Просто подайте ще раз. Прямо зараз. І відпишіться, як тільки це зробите.

@Тая

Але...

@Адвокат_бот

Просто зробіть це. Ви ж нічого не втрачаєте.

Я зітхнула. Ну в принципі, чому ні? Потім поскріню, що це не допомогло, інакше цей бот, напевно не відчепиться.

@Тая

Добре.

@Адвокат_бот

Не забудьте відписати, що зробили!...

Мене, чесно кажучи, дивувала така дивна наполегливість цього бота. Але, з іншого боку, він мав рацію і я нічого не втрачаю...

З такою думкою я зайшла в гугл і почала знов подавати скарги на розповсюдження моєї приватної інформації, а саме фотографій та скринів, третіми особами...

Я нічого не очікувала від цього дійства, а дарма... Бо саме після цього дивного діалогу з ботом моє життя почало кардинально мінятись...