ГЛАВА 7

Снігуронька вже вдруге натискала на дзвінок, а Баришев мовчки молив Бога, щоб ніхто не відчинив ті кляті двері, під якими вони стояли. Табличка з номером квартири Валюса ніяк не зникала, хоч  молися, хоч плач, хоч ридай. Помилки не було – зараз  він в ідіотському костюмі  Діда Мороза нагряне в помешкання свого найкращого друга та стане посміховиськом у його очах на все життя. Що ж іще подумає Андрій про шефа, який мав би вирішувати бізнесові проблеми, а натомість ганяє містом з божевільною Снігурочкою і роздає подарунки.

-Я повинен щось говорити? – не стримався та поцікавився супутницю.

Дівчина посміхнулась та відповіла:

-Можеш мугикати, а вітати буду я. Мені не вперше сестру виручати на подібних заходах.

-Якась у тебе сестра безвідповідальна. У мене вона і дня не пропрацювала з таким ставленням до обов’язків.

    Яна лише фиркнула, як перед ними відкрили двері Валюс та його дружина Даша. Всі надії Олександра розвіялись прахом – друг був вдома і зараз для нього важливіші сімя і діти, ніж якісь там курячі яйця на кордоні.   Образа та роздратування знову стисли горло, але діватись нікуди, назвався грибом то залазь у кошик. Зобразивши щасливу посмішку, Баришев завалив слідом за Яною у знайому квартиру.

-А хто тут у нас, дівчатка? – защебетала Даша, красива блондинка, фігуру якої навіть народження трьох дітей не зіпсувало.

-Ой, ой! До нас прийшли Дід Мороз та Снігуронька, - заплескала в долоні найменша Валюсова дочка Катруся. – Швидко проходьте, ми Вас зачекались.

-Ого –го! – прохрипів Баришев і одразу вловив на собі підозрілий погляд Андрія.

Ситуацію кинулась рятувати Яна:

-Із сніжної Лапландії на санчатах – оленятах до Вас примчали з подарунками. Хто розкаже віршик, станцює чи заспіває – отримає подарунок.

Діти Валюса раділи, сміялись та одна попереду іншої намагались похизуватись своїми талантами. У якусь мить Баришев затримав погляд на Яні, дівчина наче перетворилась, із втомленої та роздратованої малявки перетворилась  у справжнього казкового персонажа. Йому навіть здалось, що зараз у квартирі кружляє в танку з дівчатками справжня Снігуронька, така щира та доброзичлива енергетика йшла від неї. Ялинка у вогниках,  новорічний декор, подарунки  створювали неймовіру атмосферу свята та домашнього затишку. Серце Олександра стислось від згадки про свою зниклу наречену та розбиті мрії стосовно їхнього спільного майбутнього. Чомусь слабо вірилось, що Марія просто так зникла. Споглядаючи за крихітним створінням, завдяки якому він зараз сидить у квартирі товариша в новорічному костюмі і боїться видати себе, Баришев замислився, чи справді у його відносинах із дівчиною було настільки все ідеально. Мусив зізнатись, що щирості і тепла від Маши він ніколи не відчував.  

Роздавши подарунки та ще раз привітавши всіх з наступаючими новорічними святами, Яна отримала свій гонорар та направилась з Дідом Морозом на вихід. Однак останнього зупинив господар помешкання.

-Особисто від мене маленький презент, - і передав тому пляшку дорогого віскі.

На мить їх погляди перетнулись і Валюс додав:

-А ми раніше не перетинались? Щось дуже Ви схожі на Ба…

-Ви мене сплутати, - прохрипів Олександр та швидко вхопивши пляшку поспішив зникнути в дверях ліфту.

-Дивно… - знизив плечима Андрій та все ж повернувся в помешкання.