5

- Ти гониш? Що ти верзеш? Ти взагалі себе чуєш? - Я була на тій же емоційній хвилі, яка й надалі мене несла вперед і ні на секунду не спинялася, - Стася, я все розумію, що ти вагітна й можливо вже таким чином гормони чи що там б'є тобі в голову, але нести таку нісенітницю? Ти адекватна?

- На жаль, так, адекватна, - подруга взяла певну паузу, поки я переводила подих і пихтіла як паротяг все не в змозі заспокоїтися, - і, на жаль, я сказала тобі правду. Ці двоє справді посперечалися щодо того, що між тобою й цим Денисом щось буде. Який мені сенс тобі брехати?

До тієї миті я втихомирилася, і змогла дещо розкинути мізками й усвідомити, що сенсу брехати дівчині взагалі немає. Але я також не могла повірити, що це справді могло бути правдою. Коли людина чує щось надзвичайно нереальне для її мозку, то вона заперечує це й відкидає якомога далі, і певно це трапилося і зі мною в цю мить.

- Тобто Артур, той, який залишився з тобою в нічному клубі, посперечався з Денисом, той, з яким я поїхала з нічного клубу, щодо того, що Денис зможе обробити мене в дорослому плані? Я все вірно розумію? І про цей спір повідомив тобі Артур, так? - Я вирішила побудувати логічний ланцюжок, в кінці котрого я мала побачити логічну відповідь, проти якої я б за всього бажання не могла поперти напролом.

- Так, все вірно, - дівчина в який раз підтверджувала, що це все не галюцинації і я ще з першого разу все вірно почула й зрозуміла, але просто не хотіла в це вірити. Щоб Денис та й вчинив так зі мною... Щоб той приємний та добродушний чоловік міг спуститися до такого рівня цинізму та фальші... Хоча... Я наразі відкидаю таку можливість, коли думаю про того Дениса, яким він був до моменту нашого зближення, а от після... Після здійснилося неймовірне перевтілення, і тому слова Стасі вдало описували цю зміну у поведінці чоловіка та його ставленні до мене після всього...

- Але чому ти була настільки шокована? Чому весь цей час ти така, ніби це на тебе посперечалися й ніби тебе використали? - Від останнього слова мене перекрутило та вивернуло навиворіт й хотілося його не вживати, але водночас воно передавало всю сутність того лайна, в котре я втрапила. Мене дійсно використали, обтерли ноги й викинули на смітник, що тут ще можна додати?

- Ну..., - дівчина очевидно зам'ялася й опустила очі, ніби не бажаючи продовжувати цей діалог. 

- Що ну? Кажи вже давай, якщо розпочала, - а який сенс щось приховувати? Якщо ми копнули помийну яму та знайшли там повно бруду, то може варто углибитися й спробувати хоч знайти щось вартісне? Ну а що, що ми по факту втрачаємо? Часу у нас достобіса, навчання завершили, тож можна шукати якісь примарні скарби доти, доки Стася не почне народжувати.

- Якщо вже бути повністю чесною з тобою, то я заключила парі з Артуром, - подруга підійняла погляд на мене, ніби очікуючи якоїсь реакції з мого боку, але я вирішила просто помовчати та послухати, що вона скаже надалі, - вибач, я не хотіла тебе таким чином образити, я навпаки хотіла поділитися цим виграшем з тобою потім...

- Щиро перепрошую перед тобою, що не виправдала твоїх сподівань. З першої ж зарплатні віддам тобі кошти, які ти програла тому дурню, - чорт, та що це таке відбувається? Я для них якась букмекерська контора чи що? Якого біса всі вирішили ставити на мене якісь ставки? Що за дурня?

- Ні, нічого не потрібно, і сенс не в програші, - почала заперечувати дівчина, а у мене ніби розпочинався другий заплив, адже я відчувала, як заново заволодівають мною емоції та беруть верх над здоровим глуздом.

- А в чому? В чому, ти мені скажеш, улюблена подружко? - Мені було так наразі кепсько, що було глибоко начхати кого обгиджувати, тож подруга дуже не вчасно потрапила мені під руку, а точніше її персона під моє гостре словечко.

- В тому, що я б ніколи не подумала, що ти можеш мати щось більше ніж обійми в перший же день знайомства з якимось незнайомим чоловіком. Ти завжди остерігалася таких мимовільних знайомств, завжди стояла осторонь такого азарту в пошуках мужиків, і мушу визнати, я час від часу ловила себе на думці, що я тобі заздрю. Ти ніколи не ходила на поводу в емоціях і саме тому ти краще мене навчаєшся, маєш роботу, і ти не вагітна від людини, яка не хоче знати ні тебе, ні твою дитину, яка являється дитиною цієї людини. Я була впевнена в тобі більше, ніж в собі, тому й вирішила зрубати грошей на цих мажорах. Ні мені, ні тобі вони не будуть явно зайвими...

Після цього монологу я буду ще пару днів ходити в дикому ступорі, адже все те, що сказала Стася, було чистісінькою правдою. Мало того, що вона відкрила свій потаємний секрет, так ще й відкрила мені широко очі на сьогоднішню інтрижку з тим йолопом...

***

Знаєте який урок винесла я з цієї ситуації? А я вам розповім. Не варто навіть на мить одягати рожеві окуляри та дивитися на цей світ через призму якихось нормальних, позитивних відносин до людей, а ставитися до них так, як вони того заслуговують. Якщо людина адекватна - спілкуватися з нею відповідним чином. Якщо дещо поїхала головою, то краще таких пасажирів тримати віддалік від себе. Тому в той день, коли подруга повідомила таку кричущу новину стосовно того покидька Дениса, я подумала про певну річ, а через пару днів повністю в ній впевнилася на всі сто відсотків.

Варто зі свого життя викидати тих людей, які це життя псують та вносять смердючі нотки своїми гидкими вчинками та словами. І не важливо чи це чоловік, котрого ти бачиш вперше в житті, чи мати, яка бажає тебе змішати з лайном. Я б навіть сказала, що варіант другий гірше, адже незнайомий чоловік для тебе по факту ніхто, а рідна людина завжди знає твої слабкі місця й буде по них бити доти, доки ти не розплачешся й не втечеш жаліти себе в кут. Саме такою була моя мати, тож який сенс підтримувати з нею хоч якісь відносини? Заради сестри? Вагома причина, але думаю мала підросте й зрозуміє мій вчинок перервати будь-яке спілкування з батьками. Якщо вона цього досі не зрозуміла, бо сестра доволі розумна дівчина, і прекрасно бачить хто є хто та хто чого вартий.