Розділ один - перша битва

                                                            громадянство

 БАГЕТНИЙ АЛЬЯНС

 Назар -  Харизматичний стратег, «серце» команди, лідер, 11 років.

 Сергій - вміє відмотати час на кілька секунд, що прискорює його старіння, 11 років.

 Єгор - може матеріалізувати будь-який предмет з повітря зі своїм планшетом, але без інтернета його здібності не працюють, 12 років.

 Гліб - (святий Гліб після другого розділа) - хоч й звичайний хлопець, але він дуже дбайливий та добрий, має з собою молоток, 11 років

 Нікіта - співак, який може оглушити ворогів своїми колонками та мікрофоном, 11 років.

 Данило - древній монарх з карпатських гір, створює бар’єр навколо своєї команди, який поглинає енергію, 11 років.

 Безхатько Славік - вміє телепортуватися скрізь ліфти та випустити паралізуючий крик, також має улюбленця голуба, що може допомогти в битві, 27 років.

  СОЮЗ ДВІЙКИ

  Галина Михайлівна - Лідерка, має червону ручку, яка висмоктує життя, Галину майже неможливо вбити, тому, що кожна двійка яку вона поставила за п'ятдесят років - це батарейка до її життя, поки в школі є хоча б один наляканий учень - вона не помре.

 Тетяна - може зменшитися до розміру ліліпута, і якщо вона залізе на потилицю ворога, то вона зможе  його контролювати.

  Софія - створює паперові сюрікени, що летять на швидкості реальної кулі.

 Катерина - контролює тестами, що забирають знання та пам'ять.

  Олена - учениця Славіка, має велику фізичну силу, її удари ігнорують будь-який захист.

                                                             РОЗДІЛ ОДИН.

                                                             ПЕРША БИТВА.

команда "багетного яльянсу" стояла перед дверима кабінету №35. Назар міцно тримав  руків’я свого меча-багета, Єгор нервово перевіряв індикатори на планшеті, які один за одним гасли, а Нікіта поправляв колонки, що видавали тривожний низький гул.

Коли двері розчинилися,  кабінет зустрів них мертвою тишею. Галина сиділа за своїм столом, нерухомо, її очі, не кліпаючи, дивилися на Назара, перед нею лежав журнал, в якому були написані оцінки учнів.

- Ви — зайвий абзац у моїй історії, і я вже приготувала ручку, щоб вас викреслити, - проскрипів її голос.

Вона не чекала відповіді. Одним блискавичним рухом вона вхопила свою ручку, Галина провела лінію в повітрі, вона неначе розрізала саму реальність, і червоний розчерк, як лазер полетів на команду, але Данило блискавично зреагував і активував карпатський бар’єр, але при ударі пролунав звук, ніби кришиться метал, а бар’єр розлетівся на тисячі маленьких крихт. В цей момент вийшла реша "Союзу Двійки", Софія завалила хлопців градом з паперових сюрікенів, які різали повітря зі свистом куль, Назар вийшов наперед і виставив свій щит, приймаючи удар на себе. Олена, з диким криком, кинулася на виснаженого Назара, щоб нанести фінальний удар. Гліб бачив, що Назар не встигне піднятися. Звичайний хлопець з молотком, кинувся на переріз, тоді він ще не мав магії, тільки відчайдушну відвагу та вірність кинувся на переріз,  він закрив собою лідера (Назара) в ту саму мить, коли Олена вже збиралася нанести останню атаку.

Час навколо Сергія майже зупинився, він бачив, як кінчик ручки торкається грудей Гліба. Це не було схоже на поранення, це виглядало так, ніби в людини забирають саме життя. Хлопець здригнувся, його молоток випав з руки та з гучним дзвоном вдарився об підлогу. Тіло Гліба стало холодним як лід.

- ГЛІБЕ! - крик Славіка розірвав тишу, від якого, навіть скло у вікнах лопнуло.

Назар, засліплений гнівом, підхопив тіло друга. Єгор кричав, що захист в кабінеті посилюється, і якщо вони не підуть зараз, то вони залишаться там назавжди. Сергій зусередив всю свою силу, змушуючи час навколо Галини Михайлівни застиг хоча б на мить.

Славік вибив двері ліфтової шахти, а команда, тягнучи тіло Гліба, заскочили в кабіну ліфта, що швидко падала вниз, останнє, що побачила команда перед перед тим, як двері зачинилися - це холодну посмішку Галини.

Альянс відступив, Гліб був мертвий. Перша битва закінчилася поразкою, яка назавжди змінила Хлопців.

                                                          Кінець першого розділу