15. Лавка Жад-Дiна

Спробую вгадати. Ви встановили павуку нейромережу й модифікували мовний апарат. Досить цікаво. Значить, заради вечері з павуком я перервав свої важливі експерименти. До речі, чому у вас ельфійка на підлозі валяється? - запитав Рак-Ду, поглянувши на непритомну Глазо-Няш.

Це не ельфійка, - машинально промовив Макар.

Так? У такому разі хто це? - здивувався Рак-Ду, підійшовши до ельфійки й спробувавши привести її до тями.

Тут така справа... - почав Мурзик. - На Землі серед противників нанотехнологій ходить страшилка про нанороботів, що перетворюють усе на полуницю зі сметаною...

Ну, знаєш, для того щоб виростити полуницю, потрібне сонячне світло, вода, ґрунт. А щоб отримати вершки, вирощуємо траву, згодовуємо її корові, корова дає молоко, а з молока отримуємо вершки і збиваємо їх. Потім збираємо ягоди полуниці, беремо вершки, і поливаємо ягоди збитими вершками...

А тут нанороботи... ну, це такі роботи, розміром порівнянні з молекулою (менше 100 нм), що мають функції руху, обробки й передачі інформації та виконання програм, беруть потрібні атоми і, оминаючи проміжні ланки, формують одразу полуницю зі вершками.

Я знаю, що таке нанотехнології, - нагадав Рак-Ду.

Ну, уявляєш, уся Земля вкрита полуницею зі вершками... А нанороботи перетворюють ґрунт, воду, повітря, рослини, тварин, людей, загалом усе... на полуницю зі вершками, - продовжив Мурзик.

Так, це страшно, - погодився Рак-Ду. - Ваш синтезатор досі виробляє продукти зі смаком полуниці зі вершками. Не можу забути цей смак.

Тут теж нанотехнології вийшли з-під контролю, - продовжив Мурзик.

Не бачу полуниці зі вершками, яка вкриває всю Планету, - зауважив Рак-Ду.

Тут не все так погано, - почав Мурзик.

Вірніше, все ще гірше, - поправив його Макар.

Я зараз усе поясню... я вивчав древні технології з виробництва нейромереж... - промуркотів Мурзик.

Я теж цим займаюся, - неввічливо перебив його Рак-Ду. - А ви відволікаєте мене від досліджень... і мучите симпатичну ельфійку...

Вона не ельфійка, і її ніхто не мучить... - заперечив Мурзик. - Так от, древні нанотехнології на Планеті вийшли з-під контролю... Вийшло так, що нанороботи, з яких складається нейромережа, почали розмножуватися... І у всіх жителів Планети встановилася нейромережа... А з орбітальної станції-фортеці прийшов сигнал, який активував запуск нейромережі...

Рак-Ду зосередився на своїх відчуттях. Мурзику він не довіряв, але схоже, що кіт сказав чисту правду.

А чому павук лаявся людьською мовою? - поцікавився Рак-Ду.

Все просто. Я подумав, перш ніж спуститися на Планету, а раптом місцеві захочуть вивчити нормальну мову. І виклав основні бази знань для безкоштовного скачування. А нейромережі місцевих після активації ці бази знань завантажили, - повідомив Мурзик.

А що з ельфійкою? Може, її помістити в медичний контейнер? - не здавався Рак-Ду.

Це не ельфійка. Це маленька гоблінша, я активував додаткові можливості її нейромережі, і вона змінила свою зовнішність, витративши на це занадто багато ресурсів організму. Зараз вона прийде до тями.

Тобто інші місцеві не здатні змінювати зовнішність? - запитав Рак-Ду.

Так, - підтвердив Мурзик.

І нейромережа не активується без спеціального сигналу?

Так.

Це хороша новина. Все не так погано, як я подумав, - пробурчав Рак-Ду. - Це буде цікавий експеримент.

Рак-Ду разом з Макаром почали накривати на стіл.

Тим часом Глазо-Няш прийшла до тями, і всі сіли за стіл і приступили до вечері.

Рак-Ду і Глазо-Няш були в захваті від страв гоблінської кухні; Мурзик з Макаром дійшли висновку, що продукти з харчового синтезатора цілком їстівні; а павучиха, яка так і залишилася сидіти в клітці, витребувала собі їжу і була в захваті від курки, зі смаком курки, яку видав харчовий синтезатор. Після вечері обговорили проблему здобутку й продажу артефактів древніх з Глазо-Няш і ухвалили рішення вранці продовжити сортування артефактів, а після її завершення вирушити до торговця Жад-Дiна.

Вранці з'ясувалося, що погода на Планеті зіпсувалася, почалася затяжна злива, і нікому не хотілося виходити під неї й мокнути. Звісно, можна було одягнути скафандри, але ця ідея ні в кого не викликала захвату, тому сортування і вивчення артефактів розтягнулося на тиждень. Нарешті дощ закінчився, і артефакти було розсортовано. Рак-Ду і Глазо-Няш обговорювали, що можна взяти з собою для обміну з торговцем Жад-Дiном.

Несподівано в розмову втрутилася павучиха, оголосивши, що їй відомо місце, де повно всілякого непотрібного мотлоху і старого хламу, і вона люб'язно готова поділитися такою цінною інформацією в обмін на свободу і харчовий синтезатор.

Оскільки було незрозуміло, що робити з павучихою надалі, вирішили прийняти її умови.

Допит павучихи не приніс майже жодних результатів. Так, їй траплялися артефакти, так, вона знає, де їх багато, але покаже місце особисто. На вищеобумовлених умовах.

Переночувавши в особистих каютах, вранці після скромного сніданку вирішили відвідати торговця Жад-Дiна, а потім вирушити в лігво до павучихи.

Мурзик дав команду на відкриття портальних врат, і Макар, Рак-Ду, Глазо-Няш у супроводі роботів Альтера й Розумника перемістилися до торгової лавки.

Старий гоблін Жад-Дiн прокинувся вранці, і одразу не зміг зрозуміти, що в ньому змінилося. Самопочуття було відмінне, давно так добре він себе не почував. І найголовніше - у лівому нижньому кутку засвітилося вікно нейромережі, якого він не бачив сто сімдесят п'ять років, з того самого моменту, як його колишня дружина розрядила електрошокер йому в потилицю, зачепивши роз'єм нейромережі, після чого нейромережа перестала працювати.

Те, що дурна гоблінша вибухнула через півгодини після цього, спробувавши втекти від нього на флаєрі, прихопивши деякі цінні речі, разом з його флаєром, у якому була, про всяк випадок, встановлена бомба, що спрацювала, не отримавши сигналу від його нейромережі, слугувало слабкою втіхою.