12. Феромони та ельфійські вуха

Ельфи відрізняються снобізмом і зверхністю. І вони не люблять людей. Я б на місці Макара змінив би форму вух, так, просто про всяк випадок. Так, і дівчаткам теж. Що стосується кішечок, то на прийом їм іти зовсім не обов'язково. Імператор, гадаю, це переживе. Ну а тобі, Мурзику, доведеться йти.

А як проходять дуелі? - поцікавився Макар.

Та просто: ображена сторона кидає виклик, потім учасники дуелі переміщуються на арену, і там на вибір або фехтування на мечах, у цьому більшість ельфів неперевершені майстри, або магічна дуель, коли б'ються псіони, або як їх називають на Землі, маги. У першому випадку ти ризикуєш бути проткнутим мечем, у другому - потрапити під вогняну кулю або крижану стрілу. Загалом, приємного мало.

А якщо мене хтось образить, що мені робити? - запитав Мурзик.

Кинеш виклик. У базі з етикету це розглянуто. А взагалі краще постарайся не нариватися. - порадив Рак-Ду. - Але це не в твоєму характері. Тому якщо все ж буде дуель, використовуй свій скафандр з екзоскелетом. Загалом, освоюйте бази з фехтування під прискореним сприйняттям, поки є час, і тренуйте псі-здібності.

Дякую, Рак-Ду, за добре слово, - подякував Мурзик. - А чи не пора нам перевірити, як пройшло встановлення нейромережі у Галини Михайлівни?

Так, я готовий, - відповів Рак-Ду, активуючи портал на Головну Орбітальну Станцію-Фортецю.

Так, ще хотілося б обговорити принцип роботи портальних врат. Я вивчив базу «Портальні врата» і знаю, як їх виробляти на спеціальному обладнанні. Але цього обладнання в принципі немає, і не буде найближчим часом. А як зібрати портальні врата «на колінці» - інформація відсутня. Може, у присутніх є якісь пропозиції з цього питання? - заявив Мурзик.

Базу з портальних врат я ще не вивчив. Але я вивчав базу древніх з нейромереж та імплантів. Так от. Древні були ще ті параноїки. Вони зашифрували інформацію. Тобто корисна інформація трапляється, але її треба вишукувати серед інформаційного сміття, - відповів Рак-Ду.

Я почав вивчати базу «Портальні Врата», - промовив Макар. - Порівнюючи бази «Інженер», «Портальні Врата» і знання із земної фізики, я дійшов цікавого висновку. В основі процесу телепортації та гіпердвигуна лежить

ефіродинаміка, від якої на Землі відмовилися завдяки Ейнштейну та його теорії відносності.

У механіці Ньютона одночасність двох подій абсолютна і не залежить від системи відліку. Ейнштейн стверджує, що можна помістити в точки А і B годинники й синхронізувати їх за допомогою миттєвих сигналів. Будь-які події, наприклад два удари блискавки, одночасні, якщо вони відбуваються при однакових показаннях синхронізованих годинників. Далі він стверджує, що за певних умов швидкість світла, з якою поширюється сигнал, можна вважати нескінченно великою. Радіус Землі порядку 6000 км. І в умовах Землі це справді так, швидкість світла порядку 300000 км/с. Далі, за допомогою методів софістики і свідомо порушуючи всі можливі закони логіки (тотожності, суперечності та виключеного третього), він згадує, що швидкість світла скінченна.

Невелика неточність з визначенням відносності одночасності призводить до того, що абсолютно вірні з точки зору математики викладки призводять до повної відсутності фізичного сенсу. Фізика перетворюється на софістику. Спроба прибрати ефір з фізики призводить до появи квантової механіки. Простими словами, уявіть собі корок від шампанського, що коливається на хвилях води. Для опису його руху достатньо синусоїдальної залежності. Але якщо прибрати воду з опису системи, то для опису поведінки корка знадобляться складні математичні розрахунки.

Тепер розглянемо гіпердвигун. Тут повна аналогія з надзвуковим літаком. Так само, як зростає опір повітря при наближенні швидкості літака до швидкості звуку, зростає опір ефіру космічному кораблю. При подоланні звукового бар'єра виникає ударна хвиля, яка призводить до зниження тиску перед літаком. Навколо нього виникає повітряний вихор. Аналогічно перед космічним кораблем виникає ударна хвиля в ефірі й ефірний вихор, тиск ефіру та його опір падають, а швидкість космічного корабля зростає.

Тепер що являє собою телепортація. Для наочності можна уявити цей процес так: уявіть собі зім'ятий аркуш паперу, на якому є дві точки. Відстань між точками досить велика, але можна так зігнути аркуш паперу, що ці дві точки опиняться поруч. І тоді переміщення відбудеться миттєво.

Тепер як це проробити з ефіром.

Те, що ми вважаємо твердими тілами, насправді складається з порожнечі. Відстань між атомами, порівняно з їхніми розмірами, величезна. Як приклад розглянемо атомарну модель. Якщо яблуко збільшити до розмірів Землі, то атоми в яблуці самі стануть розміром з яблуко, а відстань від ядра до інших електронів буде порядку 1 км. Але те, що ми вважаємо порожнечею, насправді надщільна речовина, ефір, газ, щільність якого в мільярди разів вища, ніж у сталі. А ядра й електрони, так само як електричне й магнітне поля, це вихори в ефірі. Можна згадати досліди, які проводив Нікола Тесла. Трансформатор, до якого підключений конденсатор, являє собою коливальний контур. На резонансній частоті потужність на виході набагато вища, ніж на вході. Наприклад, на частоті п'ятдесят герц налаштований на резонанс коливальний контур з трансформатора й конденсатора видає на виході потужність у десять разів більшу, ніж на вході. При збільшенні частоти потужність на виході зростає пропорційно четвертому ступеню частоти. Це описано в будь-якому шкільному підручнику з фізики в розділі електрика. Так от, енергія не береться з нічого. Вона береться зі світового ефіру. Внаслідок цього установка може значно втратити свою вагу. Тепер знову повернемося до питання про телепортацію. Якщо взяти два високовольтні трансформатори, налаштовані на одну резонансну частоту, то при інтерференції поздовжніх хвиль в ефірі виникає так званий ефект Хатчинсона. На певних частотах важкі тіла злітають. У твердих тілах розриваються міжатомні зв'язки (дезінтеграція). Скло можна зварити з деревом і металом. Розглянемо ідею для виробництва сувенірів: візьмемо монолітний скляний кубик і помістимо на нього метелика. Потім вмикаємо установку, і метелик занурюється в кубик. У вас гарний сувенір - метелик у скляному кубику. Уявіть собі, що ви знайшли, наприклад, гарного жука і вирішили помістити його в кубик. Ви знову вмикаєте установку, живий метелик виходить зі скляного кубика, махає крилами й відлітає, а його місце займає жук.