9. Нагорода знаходить героїв

Умнику, перекинь запасні ворота, обладнання з медичної секції і всіх роботів зі встановленими штучними розумами на місячну базу. Хай займуться її розширенням, - розпорядився Мурзик. - Сам залишишся з нами. - Вісім роботів вирушили на склад, десять до медсекції, і буквально за десять хвилин повернулися навантажені частинами воріт і медичним обладнанням. Умник активував портал, і роботи дружно вирушили на місячну базу.

Умнику! Без наказу не говорити. Відповідати тільки на пряме запитання, поставлене мною або Макаром, - промовив кіт, активуючи передавач. Незабаром зв'язок було встановлено, і на панорамному екрані з'явився Конопліас Куритіель.

О, як я бачу, ви успішно проникли на станцію-фортецю.

Так! Нам із Макаром вдалося зламати код сигналу розпізнавання "свій-чужий". Але при спробі взяти під контроль штучний інтелект, що керує станцією-фортецею, він самоліквідувався сам і віддав наказ на самоліквідацію всім штучним розумам системи. Так що тепер до орбітальних станцій-фортець можна літати без побоювань. Ми будемо вдячні, якщо ви вишлете за нами транспорт.

Чекайте, транспорт буде за годину, - відповів Конопліас Куритіель, після чого відключився.

Умнику, слідуй за нами, - сказав Мурзик і виліз на автоматичну платформу, на якій уже зручно вмостився Макар. За десять хвилин вони були в шлюзовій камері, в якій залишився імпровізований космічний транспорт. Підійшовши до свого засобу пересування, Мурзик наказав Умнику взяти звідти контейнер, що слугував коту скафандром, і закріпити на собі. Умник за допомогою Макара швидко впорався з цим завданням, і кіт заліз у свій новий скафандр.

Конопліас Куритіель відключив зв'язок і повернувся до Рак-Ду. - Їм таки це вдалося. Повірити не можу.

А я не можу повірити, що не можу підійти до біокомп'ютера на моєму крейсері, - пробурчав Рак-Ду. - А він потрібен мені для обчислень. Подумаєш, трохи покритикував їхній план. Це ж не привід заважати мені проводити дослідження.

Якщо я не помиляюся, ти заявив, що треба бути повним ідіотом, щоб зважитися на таке, - зауважив Конопліас Куритіель.

І я мав рацію.

Вочевидь, тому щойно ти намагаєшся зайти на крейсер, до тебе прибігають ремонтні роботи, і з криком "Гоблінам тут не місце, пішов геть, жабо зелена" виводжують звідти.

Рак-Ду промовчав, не вважаючи за потрібне відповідати.

Навіщо тобі саме цей біокомп'ютер? Адже ти можеш зробити скільки завгодно, - поцікавився Конопліас Куритіель.

А ось тут не все просто й зрозуміло. Між біокомп'ютером і котом я відчуваю зв'язок. Тіло, яке я використав для виготовлення біокомп'ютера, містило душу, яка перевтілилася в кота. Мені б хотілося докладніше дослідити це явище.

Зрозуміло, це пояснює, чому і як вони зламали біокомп'ютер.

Радій, що вони твою прикордонну станцію не зламали. Ці двоє небезпечні. Я б їх ні до чого не підпускав.

Небезпечні, але талановиті.

А щодо того, що можеш зробити скільки завгодно біокомп'ютерів, то в мене зараз немає доступу до біоматеріалу.

А щодо біологічного матеріалу, у мене тут за допомогою Мурзика і Макара утворилося семеро землян у важкому стані, - промовив Конопліас Куритіель.

І що з ними?

Луснули від сміху... сильно багато пошкоджень внутрішніх органів. А для штучних розумів згодяться. Але це краще бачити, - промовив Конопліас Куритіель, вмикаючи відеозапис із камери спостереження.

Макар і Мурзик йшли коридором. За поворотом на них чекало семеро землян. Шестеро високих і широкоплечих і один худорлявої статури, всі вони були озброєні якимось металобрухтом.

А ну стій, - скомандував худорлявий. - Ми тут організували профспілку. З тебе десять тисяч кредитів за захист.

Хлопці, відчепіться. У мене немає грошей, - відповів Макар.

Я чув, у тебе високий коефіцієнт інтелекту, - повідомив худорлявий.

Так що візьмеш кредит і віддаси нам гроші. Термін до вечора. І не жартуй із нами, ми серйозні люди!

Серйозні люди! - здивовано промовив Мурзик. - Та вам палець покажи - і ви сміятися будете. А ну, Макаре, покажи їм палець.

Макар незворушно підняв догори вказівний палець. Всі члени профспілки здивовано дивилися на говіркого кота і на піднятий палець Макара.

Так, - із серйозним виглядом продовжив Мурзик, - пальцем треба покрутити з боку в бік.

Ця дія викликала легкі посмішки в профспілкових діячів.

Що, не смішно? - не вгамовувався Мурзик.

Це тому, Макаре, що ти показуєш не той палець. Покажи їм великий.

Ні, краще мізинець... Ні, краще безіменний.

Макаре, а ти на якій руці пальці показуєш? На правій? А треба на лівій.

О, вже краще. Гаразд, ходімо, у нас справи, а тут серйозні люди серйозними справами займаються. - Мурзик пройшов далі коридором, за ним із незворушним виглядом пішов Макар. А на підлозі корчилися від сміху діячі профспілки.

Конопліас Куритіель вимкнув відеозапис. - І ось так ще десять хвилин сміху. А потім сім трупів. Тіла поміщені в холодильні камери. Можу тобі передати їх, якщо захочеш. Я давно спостерігав за цією групою, і вже збирався вживати заходів... А тут просто повз пройшли хлопчик і кіт, які не побоялися здатися смішними...

Я говорив про Макара і Мурзика з імператором. Він рекомендував дати їм дворянство і одружити. Щодо дворянства я заперечень не маю. Але хочу з тобою порадитися, чи не занадто молоді хлопчик і дівчатка для вступу в шлюб? Може, варто зачекати пару років? - І взагалі, я спочатку боявся, що хлопчик і кіт, які отримують дворянство, виглядатимуть смішно. А тепер зрозумів, що не того я боявся. Боятися треба тим, хто навколо, коли вони виглядають смішними. А ти що про це думаєш? - поцікавився Конопліас Куритіель.

Біоматеріал для штучних розумів - це просто чудово. Ну а хлопчик уже сто років як не хлопчик, душа старої людини переселилася в молоде тіло. Аналогічна ситуація з котом, у ньому теж душа людини. А для дівчаток особливої різниці немає, вийти заміж зараз, чи за пару років, чи за сто років. Їм установлено нейромережу, яка підтримує певний стан організму. Дорослими вони стануть дуже нескоро. А вийти заміж за дворянина - це унікальна можливість підвищити соціальний статус. Та й спостерігати в такому разі за всіма ними буде простіше. Тож хай одружуються. І хлопчик одразу на двох дівчатках, і кіт на трьох кішечках. А я коту на весілля свій біокомп'ютер подарую, разом із крейсером. Як знак доброї волі. Все одно я туди потрапити не можу. - Обличчя Рак-Ду стало задоволеним, погляд набув мрійливого виразу. - Ось одружиться Мурзик, і дізнається, що таке справжнє щастя. Але буде вже пізно.