5. Мурзик, а не Микола

Просто чудово. Так, професоре, а у вас діти є?

А звідки мені знати? А що?

Просто рекомендую поселити наших нових членів екіпажу в житловому секторі і не пускати до лабораторії. - Порадив Макар.

Навіщо? - здивувався професор.

Діти й кішки надто активні й рухливі, - відповів Макар.

Так, доку, і двері в житловий сектор зачиняйте, а щоб їм не було нудно, дайте їм кілька м'ячиків, скакалок і плюшевих ведмедиків.

Плюшевих ведмедиків?

Так, така м'яка іграшка.

А де я їх візьму?

А інших космічних кораблів немає? Чи якийсь інший транспорт. Щоб злітати на Землю, - запитав Микола.

Не знаю, база стара, досліджена лише невелика частина, можливо, вдасться знайти або зібрати щось придатне для внутрішньосистемних перельотів. Але без гіпердвигуна ми все одно не зможемо покинути цю систему. - Відповів професор.

А які бази знань ти їм завантажив? - запитав Микола.

Бази "Мова і культура співдружності" і база "основні мови Землі", а що?

Доку, а у вас у співдружності прийнято ставити нейромережі дітям?

Як правило, ні.

Як думаєте, а чому? Можете не відповідати, це риторичне запитання. - промовив Микола. - Будь ласка, притримай свою наукову цікавість і не заливай їм баз знань, не порадившись зі мною чи Макаром.

Професор запитально подивився на Макара. Той ствердно кивнув головою.

Гаразд, - відповів Рак-Ду.

Доку, що являє собою ця база? - запитав кіт.

Не повіриш, поняття не маю. Років двадцять тому я здійснив посадку в цьому кратері і за допомогою детектора металу виявив відкритий шлюз. Після його ремонту я вирішив використовувати ці приміщення як базу. Я дослідив частину приміщень у першій секції, обладнав лабораторію, у другій влаштував склад для різного мотлоху, тут в основному те, що викинути шкода, а продати важко, і ту частину житлового сектору, яку ви розконсервували.

Ну а зараз буде легка вечеря, після якої ви вивчатимете бази знань під розгоном.

Швидко повечерявши тим самим зеленим киселем, що й на обід, Макар швидко роздягнувся, і вони разом із Миколою зайняли призначені їм місця. Професор ввів їм снодійне. Потім, перевіривши швидкість вивчення баз знань, трохи подумавши, вирішив додати хлопчику й коту по два імпланти кожному: "Інтелект плюс сто", "Пам'ять плюс сто". Нейромережа цієї моделі виявилася на висоті, і професор вирішив продовжити дослідження зі встановленням імплантів та їхньою сумісністю з цією моделлю нейромережі. Після встановлення імплантів професор увімкнув режим розгону. За розрахунками, процес вивчення баз займе приблизно тиждень.

Вирішивши прислухатися до поради, даної Макаром і Миколою, професор підключився до земного інтернету і знайшов там описи м'ячика, скакалки й плюшевого ведмедика. Без особливих труднощів він виготовив пару скакалок і три сферичних м'ячики із силікону, вирішивши, що без плюшевого ведмедика можна чудово обійтися, і вирушив спати.

Наступного ранку Рак-Ду перевірив, як йде процес навчання в Макара і Миколи, переконавшись, що все гаразд, вирішив залишити хлопчика з котом вчитися далі.

Далі він провів сканування дівчаток і кішок і отримав чудові результати.

Блондинка - Коефіцієнт інтелекту 270

Брюнетка - Коефіцієнт інтелекту 260

Руда кішка

Коефіцієнт інтелекту 189

Чорна кішка

Коефіцієнт інтелекту 177

Сіра кішка

Коефіцієнт інтелекту 170

Про вартість нейромереж і нейроімплантів у співдружності професор намагався не думати. Дослідження мають з часом окупитися.

За допомогою роботизованого навантажувача професор відвіз дівчаток і кішок до житлової секції і розмістив їх в окремих каютах на ліжках. На всякий випадок ввів усім заспокійливе і залишив, щоб вони прокидалися самі. Для дівчаток приготував комбінезони і поставив миски з їжею (зі смаком полуниці зі сметаною) і ложками на стіл. Для кішок миски з їжею (зі смаком курки і грибів) поставив біля ліжка, а в санвузол поставив ящики з піском. І відправив роботів-прибиральників навести лад у тій каюті, в якій кіт із хлопчиком влаштували потоп.

Після прибирання він почув схлипування із сусідньої каюти і вирушив туди.

Блондинка сиділа в кутку на ліжку і плакала.

Не треба плакати. Я професор Рак-Ду, а ти хто? - запитав він, посміхаючись.

Замість того щоб відповісти, дівчинка заплакала ще сильніше.

Іди геть, я тебе боюся. Я додому хочу, до школи хочу, мені тут страшно.

Після чого дівчинка стала плакати ще сильніше.

Професор, якому не вдалося вступити в контакт із дитиною, вирушив до лабораторії, де вирішив розбудити Миколу, який начебто був психологом.

Перевіривши коефіцієнт інтелекту, професор переконався, що не дарма поставив імпланти - 330 одиниць, доволі непогано. Судячи зі швидкості вивчення баз, ця операція була проведена не даремно.

Микола без особливого бажання вирушив у житловий сектор. Зайшовши в каюту з дівчинкою, що плакала, він стрибнув на ліжко і почав тертися об її ноги.

Ой, котик, - вигукнула дівчинка.

Буду звати тебе Мурзик.

Взагалі-то я Микола, - заперечив кіт.

Котів так не звуть, Мурзик звучить краще. Не сперечайся зі мною, я краще знаю. А тут стрічки є? Давай пов'яжу тобі бантик.

Гаразд, можеш звати мене Мурзик, - відповів кіт, а про себе подумав: можеш хоч горщиком називати, тільки в піч не саджай.

Прийми душ і перевдягнися в комбінезон, дивись, який блискучий. Будеш у ньому справжньою красунею.

Дівчинка вирушила в душ і за п'ять хвилин вибігла звідти в блискучому комбінезоні.

Мурзику, а ми де?

Розумієш, ми на Місяці. Злі інопланетяни викрали нас. Тебе, мене, ще одну дівчинку і хлопчика Макара. І трьох кішок. Але професор Рак-Ду, він до тебе заходив, прогнав злих інопланетян. Він хороший. Він навчив мене розмовляти. І поставив нам нейромережі, нейроімпланти, і завантажив бази знань.

Дівчинка нерозуміюче дивилася на кота.

Тепер ноутбук і телефон у тебе в голові, бачиш картинку в нижньому лівому кутку, розгорни її.