Смерть для чайників

Глава 1. Чоловік зі сну

Голова боліла, все тіло нило і шалено хотілося спати. Сьогодні я явно встала не з тієї ноги. Хоча швидше схопилася.

– Віто, ти чуєш, що я ккажу? – помахала рукою перед моїм обличчям Оля, тим самим вириваючи мене з роздумів.

Ми сиділи в майже порожній їдальні. Незважаючи на велику перерву ажіотажу студентів тут не спостерігалося, як в принципі і завжди. Не розумію як дівчина, що є повністю домашньою істотою, може харчуватися в університетській столовці. У ній навіть гуртожні остерігаються їсти. Але вона завжди повторювала, що для діяльності її мозку їй потрібна постійна дозаправка. Саме тому ми на кожній перерві ошивались то у столовці, то у місцевому буфеті, то у найближчій кафешці, якщо було вікно. У мене сьогодні був абсолютно відсутній апетит, тож я лише сонно спостерігала, як Оля швидко ворушить ложкою.

– Пробач, задумалася, – відповіла я і перевела зосереджений погляд на подругу. Вона, як завжди, намагалася виловити цибулю з миски супу.

– В яких хмарах ти витаєш? Я говорила, що сьогодні треба здати проект Віктору Олеговичу. Ти ж знаєш, що в нього майже неможливо отримати «відмінно». А якщо він тебе завалить, то ти пролетиш зі стипендією, як і я до речі.

– Ага, – мляво погодилася я, вкотре позіхнувши.

– Чому ти така сонна? Що в гуртожитку знову хтось усю ніч шумів, і ти не змогла нормально виспатися?

– Ні. Просто наснився дурний сон.

– Моя бабуся завжди каже, що сни це провісники майбутнього, – поважно заявила подруга, відсунувши від себе недоїдену страву. – Потрібно лише навчитися їх розуміти. Ось розкажи, що ти бачила уві сні.

– Навіть не знаю? Якась маячня.

– Ну то й що, – відмахнулась Оля. – Все одно кажи. Мене бабуся навчила парочці секретів.

На секунду я задумалася, чи варто розповідати свій нічний кошмар, але все ж таки вирішила задовольнити цікавість Олі.

– Я пам'ятаю, що стояла посеред вулиці, і довкола нічого не було. У прямому розумінні нічого: ні будинків, ні дерев, ні тротуарів – порожній асфальт, ніби величезна територія раптом випарувалася, і крім мене нікого не залишилося. Потім до мене звідкілясь підійшла чорна кішка. Спочатку я злякалася, але потім вона потерлася об мою ногу і голосно замуркотіла, а я, нахилившись, погладила її, – заплющивши очі, я переносилась у спогади. – Вдалині почулися чиїсь кроки, я підняла голову і побачила, що наближається чоловік. Він мені здався дуже знайомим. Тільки ніяк не можу згадати, де я його бачила. Кішка почала повільно підходити до чоловіка і, наблизившись впритул, перетворилася на величезну змію і кинулась на нього. Я не встигла навіть отямитися, як вона обкрутилася навколо шиї і почала душити цю людину, а я навіть з місця не змогла зрушити – мої ноги намертво приросли до землі, – я на кілька секунд замовкла, спостерігаючи за Олею, яка з помітним інтересом та нетерпінням чекала, чим же все закінчиться, і я продовжила: – А після того, як змія задушила того чоловіка, вона дуже плавно наблизилася до мене і в той же момент знову стала чорною кішкою. Обійшла мене довкола і спокійно пішла. Я вже готова була видихнути з полегшенням, але мої ноги раптом стали занурюватися в якусь мерзенну субстанцію. Коли я подивилася вниз, то побачила болото і чим більше я рухалася і намагалася вибратися, тим швидше поринала у мул. Допоки повністю не потонула в ньому. А потім я прокинулася охоплена жахом, вся мокра і з тремтячими руками.

– Навіть не знаю з чого почати, – філософськи сказала подруга, насупивши брови.

– Скажи, що це був хороший сон, і він обіцяє мені успіхи зі здачею проекту, – удавано весело кинула я, намагаючись позбутися липкого почуття страху, що знову підкотився до горла.

– Можу тебе потішити: із завданням це навряд чи пов'язане. Але на цьому добрі новини закінчуються. Кішка – це поганий знак, навіть якщо вона для тебе була м'якою та пухнастою. А той факт, що уві сні фігура кішки перетворилася на фігуру змії – це взагалі символ відкритого конфлікту чи навіть війни із ворогом.

– Ти про що? Я не маю жодних ворогів, і я за дипломатичне урегулювання конфліктів. І взагалі, звідки ти це придумала? – скептично поцікавилась я.

– Я ж сказала, що бабуся розповідала.

– Що прямо так і сказала: «Якщо кішка стане змією, значить бути війні»? – зображуючи, як мені здавалося, зловісний голос, сказала я, натякаючи, що слабо вірю в ці забобони.

– Ні, вона вчила прислухатися до своїх відчуттів. А я відчуваю, що це дуже поганий сон, – дівчина дивилася на мене серйозно, а це було зовсім на неї не схоже.

Мене починала лякати ця розмова, ще більше, ніж сам сон, тому я постаралася якнайшвидше від неї піти. І не знайшла кращого способу, ніж піти самій. Попрощавшись із подругою, сказала, що піду випробовувати вдачу з Віктором Олеговичем, а потім повернуся і розповім як усе минулося.

Підійшовши до потрібної кафедри, я побачила хлопця, який стояв біля дверей і читав щось у телефоні.

– Ти на здачу проектної роботи? – запитала я.

– Ні, мені з іншого питання. Але Рязанцев поки що зайнятий. Будеш за мною, – сказавши це, він повернувся до вивчення свого телефону.

Я відійшла до протилежної стіни, де стояла лава і присіла на неї. Очі так і норовили закритися, і я не змогла більше чинити опір втомі і прикрила повіки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше