Частина 4. Доля для двох

Джеремі повернувся до міста, тримаючи другий смарагдовий листок у кишені. Він простував добре знайомими вулицями, намагаючись з’ясувати, з ким із жителів варто поговорити і кому потрібна не просто дрібна допомога, а справжня підтримка. Він відчував, що цього разу його місія значно складніша, але разом із тим набагато важливіша.

Вже майже в центрі міста, на невеликій галявині, Джеремі почув, як хтось плаче. Він наблизився і побачив дівчину, яка сиділа на лавці, обіймаючи старий подертий кошик. Її довге темне волосся розвівалося на вітрі, а крізь сльози вона щось бурмотіла.

— Тобі потрібна допомога? — тихо запитав Джеремі, підходячи.

Дівчина підняла очі — вони були зелені, як весняна трава, але зараз здавалися тьмяними. Вона витерла долонею обличчя і кивнула.

— Я… Я не знаю, що робити, — сказала вона. Її голос був тихим, як шелест трави.

— Розкажи мені, що трапилося. Можливо, я зможу тобі допомогти, — запропонував Джеремі, обережно сідаючи поруч.

Дівчина зітхнула і почала говорити. Її звали Еліна, і, як з’ясувалося, вона жила з маленьким братом Томасом у невеличкому будиночку неподалік міста. Батьки давно померли, і дівчина залишилася єдиним опікуном братика. Але останнім часом все пішло шкереберть: Томас захворів, їм не вистачало грошей навіть на ліки, а дівчина втратила роботу в міській пекарні.

— Я не знаю, як бути. У мене немає нікого, хто міг би допомогти, — закінчила Еліна, опустивши погляд.

Джеремі замислився. Це був саме той випадок, про який говорив дух. Томас і Еліна справді потребували справжньої підтримки, і Джеремі знав, що мусить щось зробити.

— Еліно, я допоможу тобі, — сказав він, дивлячись їй у вічі. — Ми знайдемо спосіб.

Для початку він вирішив відвідати будинок Еліни, щоб зрозуміти, що саме треба зробити. Дівчина повела його за собою до невеличкої хатини на околиці міста. Їх зустрів слабкий голосок:

— Еліно, ти повернулася?

На ліжку лежав худенький хлопчик із блідим обличчям. Він ледве посміхнувся, побачивши сестру, але в його погляді читалася втома.

— Томасе, це Джеремі. Він хоче нам допомогти, — сказала Еліна, сідаючи поруч із братом.

— Привіт, Томасе, — сказав Джеремі, усміхнувшись. — Що тобі найбільше на світі хочеться?

Хлопчик трохи здивувався, але після певного часу прошепотів:

— Я хочу, щоб Еліна знову посміхалася.

Ці слова торкнули серце Джеремі. Він зрозумів, що для хлопчика головне — щастя його сестри. Джеремі відчував у кишені теплий дотик смарагдового листка, ніби той спонукав його діяти прямо зараз.

Джеремі вирішив почати з найважливішого — дістати ліки для Томаса. Він згадав, що у міській аптеці інколи продавали товари в борг тим, хто був у скруті. Він залишив Еліні трохи грошей, які мав із собою, і відправився до аптеки.

Аптекар, чоловік похилого віку з добрими очима, одразу зрозумів ситуацію, як тільки почув про хворого хлопчика.

— У мене є кілька трав’яних настоянок і порошків, які, можливо, допоможуть. А решту я запишу в борг, — сказав він, знімаючи з полиць маленькі баночки.

— Дякую вам! Я обов’язково поверну гроші, — пообіцяв Джеремі, забираючи ліки.

Наступного дня він допоміг Еліні знайти нову роботу. Виявилося, що на ринку один із купців шукав помічницю, яка могла б доглядати за маленьким кіоском із фруктами. Дівчина погодилася, і купець, побачивши її старанність, одразу найняв її.

Того вечора, коли Джеремі відвідав їх будинок, Томас уже виглядав значно краще, а Еліна вперше за довгий час усміхнулася.

— Джеремі, ти зробив для нас справжнє диво, — сказала вона, дивлячись йому у вічі.

— Ні, це не я, а доброта, — відповів він серйозно.

Коли Джеремі вийшов із їхнього будинку, смарагдове листя в кишені зробилося гарячим, а потім раптом зникло, залишивши в повітрі легке зелене світіння. Джеремі зрозумів, що виконана добра справа звільнила магію листка, і тепер вона працює для Еліни та Томаса, допомагаючи їм рухатися вперед.

Джеремі усміхнувся, дивлячись на зоряне небо. Він знав, що це був лише один із багатьох шляхів, які чекають на нього попереду. Смарагдове листя вчило його не забувати про те, як прості й щирі вчинки можуть змінити долі інших.