19 Німрен

Німрен

Прокляте дівчисько! Звідки тільки вона взялася, ще й так невчасно?!

Вона може зіпсувати мені всі плани, зруйнувати все, чого я досяг такою тяжкою працею. Прокляття!

Я злісно вдарив кулаком у стінку карети, та це мало чим допомогло. Злість, роздратування, чиста ненависть до неї й досі люто вирували в мені.

Потрібно негайно придумати, як позбутися її, і якомога швидше.

Я так довго йшов до цього. Стільки зусиль доклав, стільки ресурсів витратив для створення могутнього артефакту контролю, щоб управляти вічним штормом. За його допомогою я повинен був отримати владу над усіма землями, але тепер…

Артефакт зруйновано, він не витримав її впливу. Що ж за сила в ній криється? Артефакт витримував вплив нестримної первісної магії шторму. Я зміг навіть керувати його невеликою частиною, як і планував, але він зруйнувався від її втручання.

Чому шторм не знищив її? Чому підкорився її волі? Як їй удалося пересилити дію артефакту? Скільки питань вона викликає.

Та я не з тих, хто легко здається. Я довго чекав на свій тріумф, зачекаю ще трошки. Я вже знаю, як створювати необхідний артефакт, тож зроблю новий, який зможе витримати таке перенавантаження від її впливу. Потрібно тільки врахувати нові факти, посилити його стійкість, збільшити вплив, покращити контроль.

А як досі все чудово складалося. Усі мешканці Андали переконані, що штормом неможливо управляти. Та тільки я мислив інакше. І мої успіхи цьому підтвердження.

Я стільки років витратив на дослідження, пошуки древніх рукописів, збирав необхідні знання по крихті, щоб створити цей артефакт. Та ще й доводилося працювати потай від інших. Як же складно мені було, щоб утримати все в таємниці.

На мене працювали найкращі маги, яких я тільки зміг знайти та привернути на свою сторону. Когось довелося підкупити, когось удалося переконати у верховенстві народу магів над іншими, а декого просто залякав. Страх — теж дуже дієвий метод.

Я добре вмію маніпулювати іншими, щоб отримати вигоду для себе. Цього я ще в дитинстві навчився. Світом править зовсім не груба сила — це я давно усвідомив. У кожного є слабке місце, потрібно тільки його знайти. І тоді навіть найсильніші схиляться перед тобою, якщо правильно натиснути на їхні слабкості.

Я добре вивчив історію й знав, що шторм — це скупчення магічної енергії, а отже, нею можна керувати, як і будь-якою іншою магією.

Зараз настали неспокійні часи для прибережних земель. Останнім часом магічний вічний шторм став розширюватися, виходити за звичні свої межі, насуватися на прибережні міста, сіяти там руїну, страх, паніку. Звісно, не без мого втручання, та про це ніхто не повинен дізнатися.

Чутки почали ширитися землями, та більшість у це просто не вірили, адже такого не траплялося не одну сотню років. Тому я вирішив, що час влаштувати демонстрацію перед правителями всіх народів, знищивши Іктаріс під час Великої ради. Щоб вони на власні очі переконалися в правдивості свідчень.

Ще й так вдало підвернувся привід зібрати Раду. Я гадав, що мені ще довго доведеться чекати слушної нагоди. Адже Раду скликають вкрай рідко. А тут така удача.

Я мав зруйнувати Іктаріс, потім би шторм поширився й далі на інші землі, сіючи смерть та руїну. І серед усього цього хаосу мусив виступити я, як спаситель усіх, і врятувати від цієї напасті.

Показав би всім силу, якою володію, що можу приборкати таку неосяжну міць. Тоді б переді мною схилилися всі народи на чолі з їхніми правителями, мені б покорилася вся Андала…

Але це дівчисько виявляється має ще й силу керувати вічним штормом! Вона сплутала всі мої карти!

Я міцно стиснув щелепи, аж до судом у м'язах.

Вона з'явилася нізвідки, має сильний магічний дар та ще й володіє сартенітом! І це пророцтво елементалів… Звучить як повна маячня, але не варто скидати його з рахунку.

Спочатку я хотів отримати її в союзники. Вона має безліч талантів, які можуть стати мені в пригоді.

Я вже навіть почав вигадувати план, як втілити це в життя.

Можна сказати, що вона втрачена дочка якогось з відомих родів магів. Створити герб, схожий на її кулон, та помістити записи в архіви. Із цим точно проблем не виникне.

І на додачу вигадати якусь слізну історію про жахливу трагедію: про те, як усю її родину знищили злочинці, а її єдину залишили в живих і забрали для незаконних експериментів, через що в неї й з'явилися такі унікальні здібності. Сюди можна приплести й її поранення, і втрату пам'яті. Скажімо, вона спробувала втекти від своїх поневолювачів і так отримала пошкодження. Пізніше можна допрацювати деталі, щоб виглядало правдоподібно.

Її втрата пам'яті дуже доречна. Але втрутився Асфер зі своїм лікуванням. Вічно пхає свого носа, куди не слід.

Це викликало певні додаткові труднощі, але я б і з цим упорався. Та те, що трапилося на узбережжі, ставить усе під загрозу. Вона володіє небезпечними для мене вміннями. Я не можу так ризикувати.

Я й досі не можу зрозуміти, як вона змогла провернути це самотужки. Керувала самостійно штормом і залишилася живою. Не схоже, щоб вона робила це за допомогою артефакту, але як тоді?

За часів війни керувати штормом змогли наймогутніші древні, об'єднавши свої сили воєдино. І за спасіння всіх від шторму поплатилися власними життями. Детальних записів про ті події мені так і не вдалося знайти.

Мені ж вдалося підкорити силу шторму тільки за допомогою могутнього артефакту, який створений на основі енергії сартеніту та магічної енергії десятка найсильніших магів. І то я зміг лише підкорити невелику його частинку.

Ні! Я не можу так це залишити. З нею потрібно щось вирішувати.

Тепер я бачу тільки два виходи із ситуації: прибрати її з дороги або все ж спробувати зробити своєю союзницею. Хоча перший варіант мені більше подобається — надійніший. Чим менше непередбачуваних змінних у плані, тим він кращий.

Коли сам усім керуєш — більше шансів на успіх. А чим більше додаєш ланок, тим більше шансів, що все зруйнується. Чи то в когось совість прокинеться, чи жадоба посилиться.