Частина 5 Головне в житті - Напрямок

- Як у вашому світі працює реклама? - запитала Жанна, коли після сніданку, що складався з вівсянки, звареної на воді, з сушеними ягодами і чаю з оладком на ніс, народ приготувався розбігтися у своїх справах.
Вона вирішила, що зараз найзручніший час обговорити питання розширення та експансії серед подібних закладів Райгула. І ідеальним був би коментар від старожилів цього світу.
- Хто працює? – перепитав Гримз.
- Реклама, - почала говорити Світлана, - це напрям у маркетингових комунікаціях, в рамках якого розповсюджується інформація для привернення уваги до об'єкта рекламування з метою формування або підтримки інтересу до нього. Основні функції реклами — підвищення від реалізації товару чи послуги. Правильно організована кампанія з розкручування протягом достатнього часу утримує зацікавленість суспільства до товару. Крім цього, відбувається просування певної торгової марки та залучення нової аудиторії.
Викладачі зацікавлено вислухали спіч і переглянулись.
- А, дозвольте уточнити, - озвався Вахар, - ви хочете рекламувати, - він затнувся на незвичайному слові, - Академію?
- Так, - кивнула Жанна, - і нас!
- Хто похвалить мене найкраще, той отримає солодку цукерку! – заспівала Зінаїда.
- Ем, - глибокодумно зауважив ректор.
- Це, до речі, - відразу здала назад кухарка.
– Усі Академії мають стандартний презентаційний пакет, – Філігранія пояснила момент «реклами» цього світу, – коротко розповідають про факультети його викладачі, і, мабуть, усе. Решта щоправда ще вихваляються перемогами в різних турнірах, - додала за секунду.
– А як це відбувається? На телебаченні?
Довелося пояснювати, що вона мала на увазі. У принципі із записом руху та звуку тут були знайомі, але дещо в іншому аспекті. Були спеціальні кристали, у яких записувалося певне повідомлення та його закольцовували. Це якщо про презентацію Академії. Бажаючі приходили в мерію і торкаючись кристала, дивилися презентацію. У більш-менш великих містах всі Академії залишали свої кристали.
- Але ж до нас їдуть не тому, - подав голос Широн.
- Так-так, - перебила його Жанна, - бідні, убогі, і щоб ближче до дому – чула. Це непогано мати постійний приплив учнів завдяки лояльності, - вона запнулася на підборі найменш травматичного порівняння. - Але як дізнаються про розширення переліку дисциплін?
- Ми запишемо шість кристалів для шести навколишніх міст. Я поїду в те, що поряд і порталами доставлю до мерії, - зголосився ректор.
- І хто їх там дивитися буде, - чмихнула Капітоліна, - за скільки – за чотири дні до початку прийому? Нам потрібне щось таке зриваюче дах, щоб прогриміти на всю країну.
- А краще на весь Райгул, - підтакнула Зінаїда, - я такий торт можу спекти, щоб напевно у всїх слина текла і спробувати хотіли б!
- Стійте, - Жанна стукнула себе по лобі, ось що я маю на увазі, - вона витягла з сумки, з якою так і не розлучилася планшет, і підключила його до мобільного телефону.
Викладачі з побоюванням зиркнули на дивні шматочки незрозуміло чого.Але коли вона запустила запис нічного концерту, старожили нервово здригнулися і спробували утрамбуватися в компактну кулю для того, щоб бути максимально близько від вікна у світ дива.
— Це втрачене мистецтво музичного творіння, — Філігранія, оглядалася на всі боки, і нервово смикала хустинку. – Вас можуть забрати від нас!
- На яких підставах? - відразу ж насторожилася Жанна, - вона підписала контакт на рік, і в ньому сказано, що тільки смерть може послужити досить вагомою підставою для дострокового розірвання!
Філігранія зітхнула, - вони можуть запропонувати їй стільки грошей, що вона може розірвати контракт і виплатити неустойку.
- Так, - Капітоліна подала голос, - давайте я сама вирішуватиму, що мені робити, сподіваюся, що з цим талантом на військову службу не закликають і війни найближчим часом не передбачається.

Граціоз гмикнув, - все більше переконуюсь у тому, що це не мені пощастило одному. Питання в тому, як показати ваше дивовижне уявлення якомога більшій кількості зацікавлених осіб. У нас немає вашого бачення, - він замовк.
– Телебачення, – поправила його Жанна, – а що є?
- Перекличка, - Вахар несподівано встав і виструнчився поруч зі столом, - попередній ректор зазвичай читав написану промову і на цьому все й закінчувалося.
– Де? – хором запитали Жанна та Світлана.
– У замку є спеціальна кімната. На стіні план Академії. На її тлі й читав промову ректор.
- А як його бачили решта жителів світу?
- На кожній площі міста, містечка чи селища за день до початку прийому в Академії проходить великий ярмарок і рівно опівдні у центрі ярмарку виникає магічна куля, яка транслює вітальні промови ректорів Академій. А вже там, хто на що здатний. Хтось хвалиться розміром Академії та кількістю вступників, хтось тими, хто навчався у них, хтось розміром бюджету, який щорічно виділяє скарбниця. Хто, як  згадала Філігранія,  -перемогами в турнірах.
– І велика у нас кімната? - замислено поцікавилася Світлана.
- Та не маленька, - Вахар подивився на дівчину, як на нерозумну дитину.
- Рояль туди поміститись? - вона тут же згадала про найнасущне.
- Так, - ви хочете зіграти під час Подання? – у прозорливості ведуну не можна було відмовити. Та й ситуація, в якій опинилися вони сьогодні вранці, була дещо незвичайною, щоб розслаблятися.

- Не тільки, дорогі викладачі, не тільки, - було видно, що Світлана нарешті потрапила у звичну стихію, - пане ректоре, чи даєте ви мені повноваження для максимального сприяння всіх присутніх у підготовці повномасштабного проекту «Скарби Стародавнього О-Крайчика»?
- Найширші повноваження, - кивнув ректор, радіючи, що не доведеться писати промову самому.
Він навіть не здогадувався, яку роль має грати на цій Перекличці. Він вирішив, що якщо більшість проблем вирішує себе сама, то варто сконцентруватися на тому, що поки не вирішується. А це їжа та ремонтні роботи у замку.
Тому він запропонував розійтися і покликав із собою Філігранію.
– Мені потрібно представляти повну картину стану Академії, – пояснив він.
- Я з вами, - відразу схопилася Світлана.
- Е ні, - ви з ними, - ректор кивнув на решту, - у вас безпрецедентне завдання – відкусити для нашого краю побільше короваю.
- О, пане ректоре, - Зінаїда підняла руку, - я кусала на своєму весіллі і знаю, як це зробити, щоб тобі більша половина дісталася.
– Чого? - дещо нервово поцікавився Граціоз.
- Каравая, звичайно ж!
Некромант поплескав віями, намагаючись збагнути, яким чином ця жінка примудрилася відкусити від краю так, щоб їй дісталася більша половина, і не зміг придумати нічого страшнішого, як рот, що розтягується. Він мимоволі здригнувся від намальованої картини і зробив крок у бік виходу, - Мірміндо, а на вас я чекаю за годину біля болота, - поповнюватимемо запаси, - у нас додалися любителі супу.
- А я, - Зінаїда знову підняла руку.