Розділ 30

Попри те, що вона пішла кілька годин тому, він ще відчував її присутність. Посміхався, як дурень, згадуючи проведений час разом. А як повернувся в частину, то одразу надіслав їй листа.

"Дорога, Ха,

Я також був радий нашій зустрічі. Ти запалила моє серце коханням, яке я почав відчувати новими фарбами. Я ніколи не хотів так сильно жити як зараз. Друзі навіть стали помічати мою дурну посмішку та знущатися.

Напиши одразу як зможеш, бо я вже дуже сумую за тобою.

З любов'ю, твій Рад".

"Дорогий, Радомир,

Я на якийсь час зникну. Пробач. Робота змушує.

Я також сумую.

Читала про твого батька. Співчуваю. Сподіваюсь він одужає. Не сердься на нього довго, щоб там між вами не відбулося. Впевнена, як і всі батьки, він бажав для тебе щастя.

Бережи себе.

Твоя Ха".

"Люба, Ха,

Мій батько вже помер. Хвороба швидко спалила його тіло, тож я не встиг з ним помиритися і попрощатися. Відпустили на похорон. Поки повинен бути присутнім при оголошенні нового графа. Я люблю брата, тож ніколи не буду проти його влади. Тим паче ти ж знаєш, що я не прагну титула.

Буду в Верно ще до кінця тижня, потім повертаюсь. Можливо ти зможеш якимось чином прийти (хоч знаю що ти зникаєш).

Я дуже сумую за тобою, але чекаю на відповідь.

З любов'ю,

твій Рад".

"Люба, Ха,

Я чекаю від тебе листа вже третій тиждень.

Мене переводять в інший підрозділ. Двадцять восьмий. Знову їду на злагодження з пері.

Як виявилось тато сприяв тому, щоб я не був на гарячих точках. Впевнений ти і про це знала і не сказала, щоб я з ним ще більше не сварився. Не знаю: дякувати тобі чи злитися.

Поки чекаю від тебе відповідей.

Я дуже хвилююсь. У мене серце з грудей вистрибує коли я не отримую від тебе листів.

Будь ласка, бережи себе!

З любов'ю,

Рад."

"Дорогий, Рад,

Зі мною все добре. Весь час була у дорозі. Мені потрібно бути непомітною для всіх. Боялась накликати на тебе біду.

Співчуваю твоєму горю. Проте, так, про його змову з генералом я знала. Я теж не хотіла, щоб ти був в небезпеці. Пробач, що не сказала і не писала про це.

У мене була нагода прочитати нову книгу: "Ти моє все". Головний герой дуже схожий на тебе. Я дуже нею прониклась, тож відправляю її тобі разом з листом. Почитай на дозвіллі.

Пам'ятай що я писала про пері. Не зли жінок і будь обережним.

Твоя, Ха."

"Люба, Ха,

Радий був отримати і листа і книгу від тебе. Надсилаю срібний кулон. Подібний носить моя мати. Носи коли хочеш вразити когось на вечірньому заході. Він тобі пасуватиме.

Я з пері дружній. Вони мене трохи не терплять, але хоча б вже не ненавидять.

Інколи Темні прориваються аж до нашої лінії оборони. Вперше вбив. Моторошний досвід. Поки не знаю що відчуваю з цього приводу. Більше думаю про те, що переживала ти.

Сподіваюсь ти там пильна. Бережи себе. 

Сумую, з любов'ю, 

Рад."

"Дорогий, Рад,

Я люблю тебе і дуже сумую.

Мені шкода, що так довго не писала. Я трохи збилася з часу. Отримала серйозне поранення і втратила свідомість. Проте, зазвичай пропускаю два твоїх листа.

Дай відповідь, що з тобою все впорядку.

Поки лежала в лікарні почала читати "Немає меж", про яку ти раніше казав. Але ти не сказав, що це історія про зародження родини Баркас. Я не буду її дочитувати, поверну. Я про них знаю достатньо.

З любов'ю,

твоя Ха."

"Дорогий, Радомир,

Я дізналась і про твоє поранення. Я молюсь Творцю, щоб ти скоріше одужав. Як зможеш сидіти, будь ласка напиши мені. Я буду чекати твого листа.

Зі мною вже все гаразд. Я мушу виїхати з країни. На жаль, не до тебе. Не впевнена, що зможу тобі писати, але дуже постараюсь.

З любов'ю,

твоя Ха."

"Люба, Ха,

Як ти помітила по почерку, пишу я не сам. Я ще не відійшов повністю від поранення, тому гадаю мій почерк ти би не зрозуміла зараз. Пише мій друг.

Я був у комі пару днів і довго відходив перш ніж розуміти і згадати де я. Вже можу сидіти і читати. Тож читав книги: "Технології", "Вершники смерті" та ще прочитав "Вони серед нас". Останню раджу тобі для твоєї роботи.

Сподіваюсь ти встигла одужати перед тим як перейти на нове завдання. Нові шрами на твоєму тілі я сприйму з болем. Будь обережною, я прошу тебе.

З любов'ю,

твій Рад".

"Дорогий Рад,

Я щаслива, що ти одужуєш. Я чула мало про твоє поранення. Твої документи засекретили. Схоже, через мене, від чого я дуже зла.