Розділ 2

Минали роки, леді Рута вирішила тільки збільшити навчання Хетті. У десять років дівчинка відкрила в собі зір хламхів, але лише перший шар – бачити крізь предмети. Інші два: бачити органи людини й тварини;  колір життєвої енергії – з’явились роком пізніше.

Маленька дівчинка вже в тринадцять вміла танцювати традиційні танці Хламхії, розрізняти запахи різних отрут та грати на спінеті. Паралельно навчанню розпочала працювати на кухні та бути чашницею для королеви-консорти Ельвіни.

Королева була другою дружиною короля  Дантура і не любила дітей, ні його рідного сина Антонія, ні його племінника і майбутнього короля Олександра. Однак мріяла мати власного, тому часто проводила різні ритуали для кращого зачаття.

Верховна леді дуже хотіла прислужитися королеві, тому надала у помічницю Хетті. Дівчинка часто проводила свій час в компанії лікаря вивчаючи рослини, тому навіть підказувала королеві які саме трави використовувати та що пити перед зачаттям. 

Через три місяці стало відомо, що королева вагітна. Вона пишалась собою, але потайки віддячувала Хетті за знання. Дівчинка настільки приглянулась королеві, що та всюди почала її з собою брати чашницею. Жодна нарада чи тронна зала не була проведена без Хетті. Хоча дівчинка мало розуміла суть розмов, але була рада такій увазі королеви.

На жаль, щастя дівчинки тривало недовго. Живіт збільшився і вже королеві потрібна нянька, а не чашниця. Тож з дня на день Хетті запрошували все менше, а Королева Ельвіна наймала служниць старших, що здатні допомогти з пологами, порадити як вести себе з чоловіком і дитиною. Цього тринадцятирічна дівчинка дати не могла попри всі можливі прочитані книжки.

Хетті ж не розуміла в чому була проблема, тому занурилась у навчання ще інтенсивніше. Проводила свої вільні хвилинки в бібліотеці й навіть позичала книги звідти, щоб почитати вночі.

Леді Рута бачила наполегливість маленької майбутньої помічниці, тому шепотіла вже Королю Дантуру про служницю і її користь. Він дозволив Хетті стати однією зі служниць для принцеси Перії – Лінн Кварц, яка вперше приїде до Хламхії.

Так як в Олександрі змішана кров, то його вважали принцем і Королівства Перії. Він кожен рік на три місяці приїжджав туди та виховувався бабусиною культурою. Хоча, так як він хлопчик, а королівством Перія – керують лише жінки, то його там сприймали більше як улюбленого песика, ніж нащадком королівства.

Тому цей рік став особливим. До Чорного замку приїхала принцеса, та за сумісництвом наречена Олександра, щоб відчути справжнє відношення та культуру свого майбутнього чоловіка. Її зустрічала вся королівська світа та прислуга, серед яких опинилась і маленька Хетті.

Вона заворожено дивилась на те, як виходить принцеса і відкрила свій третій шар зору. Звичайно, всі вищі леді носили одяг вимащений особливим розчином, який не дозволяв хламхам бачити інтимні частинки тіла. Проте лице та руки відкриті від тканини, що дозволяло побачити достатньо, щоб зрозуміти хто перед вами. Всередині принцеси струменіли, мов блискавки, по всьому тілу коричневі лінії життя. А коли підійшов принц, то Хетті вперше поглянула і на його тіло: в ньому переплітаються обидві життєві енергії - блакитні та коричневі в єдиному танцю. Щось неможливе та захоплююче.

Лінн - четверта дитина принцеси Марти та онучка Королеви Устини. У свої чотирнадцять вона мала погляд – чистий, але вже сповнений глибини. У тих очах великих і спокійних, жила тиха розсудливість – не дитяча, а та, що народжується з болю.

Кучері принцеси спадали навколо обличчя, мов пружинки. І звичайно найбільш кричуще, що в ній було – шоколадна шкіра, яку не мала жодна хламхійка. Навіть Олександр не міг зрівнятися з її темністю, хоча також трохи виділяється на фоні інших хламхів.

Дівчина ступила крок, синя сукня від осіннього вітру хвилями закружляла довколо ніг. Принц одразу підійшов і поцілував її руку. Для них обох ця вистава нічого не значила, але вони навчились вдавати хоча б друзів, щоб на них перестали тиснути глядачі.

–Радий вітати Вас, у себе вдома, – вимовив Олександр та хитро посміхнувся.

–Дякую, що запросили, – чемно із посмішкою відповіла принцеса.

Після довгої подорожі каретою від принцеси Лінн не вимагали привітного ставлення чи уваги. Надали покої та познайомили зі служницями. Хоч принцеса й не відмовилася від них, але завжди була зі своєю фрейліною. Февронія мала ще більш темнішу шкіру і була на два роки старшою за свою принцесу.

Хетті помітила в Лінн незбагненну тишу, яка говорила голосніше ніж слова. Відгомін давньої крові, спогад про шлях, який тільки почався, але вже здавався занадто важким. Кожен рух рукою, немов танець, навіть у воді, коли її мили. Вибивало цю тишу лише постійне тремтіння від холоду. В Перії самі піски, а тут дерева, трава, опалі листя та холодні вітри.

Після прийому ванної, принцесу посадили за туалетний столик. Доки служка Шеррі підбирала одяг для гості, Хетті взялась за гребінець, щоб розчісувати волосся принцеси.

Лінн та Февронія зустрілись поглядами крізь дзеркало, але фрейліна покірно чекала біля дверей і уважно дивилася за Хетті. Кучеряве волосся принцеси в’юнчилось навіть коли було мокре і перш ніж Хетті торкнулась його, то принцеса панічно крикнула:

–Стривай!

–Так, Ваша Світлість?

–Ти колись доглядала за таким волоссям?

–Ні, Ваша Світлість.

–Ти знаєш як його розчісувати?

–Гребінець не підходить? – спитала зніяковіло Хетті.

–Ні. Не такий, – з докором принцеса поглянула на свою слугу, – Февронія!

–Його Високість настояв, щоб за Вами доглядала Хетті.

–Нехай Його Високість йде…

–Принцесо, – тепер з докором перебила фрейліна і принцеса запнулась від ледь не промовлених не пробачених слів.

–Гаразд, – крізь зуби прошипіла, – Бери маску. Там. Намазуй моє волосся. І гребінець я маю свій. Февронія!

Усміхнено фрейліна дістала зі скриньки срібний гребінь із широкими зубчиками та віддала. Хетті обережно намазувала волосся принцеси її маскою із запахом кокоса і Лінн аж заплющила очі від її приємного дотику. Потім настав час розчісування, тут Хетті також не підвела. Була дбайливою та повільною, щоб не завдати болю.