32 Маргарита

Я вже майже рік працювала в будинку Арсена Білецького і отримувала надзвичайно щедру зарплатню. Саме це і тримало мене на цій роботі.

Завдяки великим сумам, що я отримувала, працюючи покоївкою в домі Білецького, мої батьки змогли розрахуватися з кредитами, а сестра - навчатися в академії.

Оскільки я добряче економила, проживаючи там, де і працювала, то змогла і собі відкласти трохи грошей.

Заради високої зарплатні я навчилась закривати очі на дивні речі, що відбувались в цьому домі, не чути жахливих криків ночами, не задавати зайвих питань і робити вигляд, що нічого підозрілого не відбувається. Дякуючи цьому, я почала отримувати ще й щедрі премії.

Я думала, що вже давно звикла до того, що тут відбувалось, але це було не так. Коли кілька ночей назад знову пролунали ті жіночі крики, я так злякалась, що не змогла заснути до самого ранку.

Вранці, коли наша новенька хатня робітниця почала розпитувати мене про це, довелося докласти багато зусиль, щоб виглядати спокійною і збрехати, ніби нічого такого не чула.

Пощастило, що Аделіна не була настирливою і не стала мене діставати.

За той час, що я працювала в домі Білецького, я багато разів хотіла звільнитись, але бажання допомогти своїм батькам і сестрі щоразу зупиняло мене.

На вихідних я побувала в селі у свої рідних. Я була щаслива побачитись з ними. Батьки дуже раділи тому, що я змогла знайти таку хорошу роботу із гарною зарплатнею.

І от я знову повернулась в цей дім, хоч і не хотіла цього. Моїм рідним і мені були потрібні гроші, а я чудово знала, що при всьому бажанні не зможу знайти роботу з кращою зарплатнею.

Тому мені доводилось терпіти і працювати далі. Арсен Білецький був хорошим і щедрим господарем, хоч і досить суворим. Але мене лякав сам дім і його таємниці та заборони.

Хоча мене багато чого цікавило і виникало все більше питань, я ніколи ні про що не намагалась дізнатись.

Я підозрювала, що Станіслав знав, якщо і не всі місцеві таємниці, то значну їхню частину.

Білецький поводився з ним не так, як з прислугою. Швидше це було схоже на дружбу, хоч дворецький і ставився до нього з великою повагою.

У мене не виникало проблем на роботі, але ті дівчата, що задавали забагато питань і не дотримувались вимог, порушуючи заборони, швидко вилітали звідси.

А ще в цьому домі не затримувалися ті, хто починав цікавитися Арсеном Білецьким. Галина робила все, щоб позбутися від них.

Вона йшла на різні капості і підлості, щоб створити їм проблеми або підставити. Одній із дівчат вона примудрилась підкинути якісь документи нашого боса і звинуватити її в крадіжці.

Я знала про це і все бачила, але промовчала, бо дуже не хотіла втратити роботу і нажити собі проблем з Галиною.

Я не знала того, ким була Галина і чим вона займалась, але розуміла, що вона не просто так поводилась впевнено і не особливо боялась Білецького.

Наша нова хатня робітниця була милою і доброю дівчиною. Мені подобалось спілкуватись з нею і дуже не хотілося, щоб її звільнили, як і інших.

Тому я попередила Аделіну про те, щоб вона була обережною з тією зміюкою і не переходила їй дорогу.

Але Галина зненавиділа Аделіну з першого погляду і це мене дуже непокоїло.