На дворі вже змерклося, коли всі зібралися в кабінеті Ніка аби провести робочу нараду і скласти до купи ті кусочки інформації, які хто зміг нарити.
Першим відчитався Артем. Він багато говорити не мав що тож закінчив свою розповідь скоро. Мовляв, перший день так собі, не плідний. Проте Нік чомусь іншої думки.
– Цілий Петя Стільчик! А ти кажеш, що інформації мало. Та лише його одного вистачить на два роки на перед. Це цікавий персонаж, колеги. Петро Петрович Вишняк був знаною фігурою в кримінальному світі. Колись. Ледве з ним собі дали раду. Це ще як я лише прийшов на роботу. Тоді якраз його взяли. А ти що скажеш? – звернувся Нік до Наталії.
– Ось! – і вона подала цілу купу роздрукованих паперів. – Це все, що ми знайшли. Тут лише найголовніше. Можливо…
– Можливо? – перепитав Нік. – Ти жартуєш? Ти щось десь провтикали!? Ох, працівнички! Ну в двох словах скажи.
– Ситуація наступна. Цей Язичок напевне перейшов дорогу всім, кому лише міг. Його останні статті це просто бомба, як то кажуть. Чули колись про такого собі Геннадія Колючого, котрий був колись головним архітектором нашого міста. Так от, в одному з останніх своїх розслідувань Язичок розкриває схему розкрадання бюджету на мільйони. Одним з фігурантів цієї схеми є якраз Геннадій.
– Гарна інформація. Ще щось?
– Звісно що ще. – усміхнулася Наталія. – Це лише так собі, для розігріву. Загребущий, Нечисторукий, Кривослівський, Аморальський, Чорнодуший – там цілий стос на кожного.
– Ну це вже щось. Зараз ще Кирило прийде від вашого комп’ютерного Дракули. Побачимо що там йому сестра дала. Може якась важлива інформація. Ну а ми тут теж не сиділи склавши руки.
Тільки Еліта сиділа мовчки. Дівчина дивилася на все своїми великими карими очима і ніяк не могла прийти до тями. Ще зранку вона йшла з зеленими мріями в голові а на вечір вона вже член команди і починає бачити все це зовсім інакше аніж уявляла собі всі п’ять років сидячи в аудиторії.
Робочий день закінчився. Можна було розходитися. Всі вже почали поволі збиратися. От тільки у Ніка були ще деякі плани.
– Нині на чергуванні залишається Кирило. Завтра приступиш ти Артеме. Тебе вчити не треба. Так що тобі, – він обернувся до Наталії, – завтра не треба буде цілу ніч киснути. Це якщо все буде добре.
– А я? – запитала Еліта.
– Так хочеш відчути всі люксуси нічного чергування? Спершу з Наталею проведеш один раз, в п’ятницю. – відповів Нік.
#283 в Сучасна проза
#215 в Детектив/Трилер
#78 в Детектив
детективні рослідування, кохання і робота, розкритття_злочину
Відредаговано: 09.10.2026