8

– Ну що ж, дорогі колеги, – сказав Нік, – роботи в нас не початий край. А ніяких реальних ідей нема. Тому пропоную наступне: ти Наталю підеш до нашого нового технічного чаклуна Влада і нехай він пошукає все що лише про нашого Язичка, ти Кириле поспілкуєшся з сестрою вбитого а я метнуся спочатку в архів а потім мені обіцяється розмова з колишньою дружиною Івана Івановича. Зі мною поїде новенька. А ти, – звернувся він до Артема, – візьмеш на себе непосильну ношу поїхати в «Спорт» і там поспілкуватися. Отож, вперед колеги!

Всі порозходилися і в кабінеті залишилася лише Клеєна. Дівчина чекала подальших вказівок. Але Нік, як зазвичай, відкинувся на кріслі і а декілька хвилин закрив очі і солодко задрімав. Потім він швидко відкрив очі і вже був готовий знову працювати на повну.

Нік глянув на дівчину, котра сиділа і нудилася доки він «отак медитував». Краще би пішла чаю попила або що. Чого було сидіти і нудитися тут цілих десять чи п'ятнадцять хвилин. Втім, це її право.

– Отже, ти готова їхати? – запитав Нік і не чекаючи на відповідь встав і почав збиратися. – Ми вирушаємо в архів.

Вже по дорозі Нік вирішив розговорити новеньку. Тому і почав розмову.

– Скажи, а чого ти захотіла до нас? І взагалі, чого тебе потягнуло в юриспунденцію?

Дівчина якийсь час мовчала і потім відповіла.

– По правді кажучи, я й сама не знаю. Просто хотіла. От і все. Мені подобається шукати правду, вершити правосуддя і карати злочинців.

Нік гірко усміхнувся.

– Тоді тобі не сюди. Твої ілюзії розтопляться рано чи пізно і дуже скоро ти зрозумієш, що ти не вершиш правосуддя а просто виконуєш роботу. Іноді не надто приємну. І при тому всьому бачитимеш, що перед тобою така сама людина як і ти. Просто вона опинилася по той бік барикади законодавства. А ти по цей. І нема гарантії, що завтра ти не опинишся на її місці. І всі довкола не будуть клеймити тебе злочинцем.

Еліта здивовано глянула на Ніка. Вона не могла зрозуміти значення його слів.

– Нема чого дивуватися – продовжив Нік. – Ти не бог аби вершити правосуддя і карати. Ти лише людина. Така ж сама як і всі решта. Просто ти наділена владою. Владою, котру придумали люди аби тримати в покорі інших людей. І за котру ти продаєш найцінніше з того що маєш – душу. Подумай про це наступного разу, коли до тебе нахлинуть дитячі фантазії.