23

– Двоє вбивць на одну жертву. – підсумував Нік, коли вони сиділи і пили чай після всього. – Неординарний випадок. Хто б міг подумати, що гроші можуть вбити.

– Не гроші а співробітниця і власна донька. – поправив Кирило. – Одного лише не розумію – нащо вони розраховували, коли збиралися втікати? Що їх не знайдуть? Що вони будуть вічно блукати світом? Якось все так беззмістовно!

– І не кажи. – додала Наталія. – Хоча, знаєте, що я вам скажу. Справжній вбивця – Максим. Адже це він закрутив роман з Оксаною. А перед тим він познайомився з Аллою, коли шукав Тепленьку. Він доїв її як корову. І при тому хизувався її подарунками так аби і дочка і Алла виділи це. Це він підказав Аллі «рецепт» отрути. А найголовніше, його нема в чому обвинуватити.

Нік відклав чашку.

– Ти права, Наталю. Але фізично він не є вбивця. Він коханець, альфонс, брехун. Але не вбивця. Вбивця – Алла і Валентина. Першу ніхто не заставляв підливати отрути своїй начальниці. А другу – ненавидіти власну маму нізащо. Бо якщо так поглянути чесно, то Валентина не була обділена ані грошима ані увагою. Так, Макс – холоднокровний цинік. Він мстив за смерть свого тата.

– Чужими руками. – відповіла Наталія.

– І тому його відпечатків ніде нема. Ніхто нікого не змушував.

Всі троє допили чай і встали збиратися додому. Нік навіть куртку одягнув. І в цей самий момент до кабінету зайшов Олег Віталійович. Він подякував всім за роботу. Обіцяв премію. А до Ніка сказав:

– Зайди до мене на кілька хвилин. Маю щось сказати.

Нік пішов слідом за своїм начальником. Він уяви не мав, що він може Олег може хотіти від нього. Тому подумки перебирав усі звіти, які аби він або хтось з його команди ще не здав. І за котрі тепер так всі любили робити страшний ґвалт.

– І так, ти мене хочеш чимось порадувати чи посоромити? – сказав Нік, після того як закрив за собою двері.

– Ні те – ні друге. Я маю тобі сказати щось інше. – сказав Олег. – Саша переїздить. Перець її забирає ближче до себе. А нам пришлють якось Влада Пластикового.

– Жаль що не Дракулу. – відповів Нік.