Сільські замальовки

Великдень

Вирішили з сусідом поїхати на риболовлю. Розговіємось і гайда. Ранком уже нетерплячка:
- Та дістали ці баби! Того не можна, те рано, те ще не готово. Принеси-подай.Давай за Серьогой заскочим, він тоже хоче.
Серьога - за куртку, пакет з харчами, пляшку і гайда.
-  Так а вудку ж хоч яку....
-  Поїхали, найдем тобі вудку.
Зібрались, їдем. По дорозі зустрічаєм Сергієвого батька на велосипеді.
- Ви куди?
- На рибалку.
- Місце є?
- Найдем, а шо?
- Я з вами!
- Так а велик куда?
-Та..( заганяє велик у перший- ліпший двір). Потом заберу..
Поїхали.
Розклали вудки. Сидим. Сусід з Серьогою і його батьком коньячку по 100 грамів ( Христос же Воскрес), я пепсі ( за рульом).
Сонечко. Вода. Природа. Тиша.
Діда розморило. Ліг на куртку, піджаком вкрився і заснув.
Серьога співчутливо:
- Так отож. Дома дві баби і двоє малих. Батько хоч поспить спокойно.
Згодом починається мобільний терор. Жінки отямились. А ти де? А з ким? А коли додому? Скучають...
Сонечко вже припікає, а риби немає. Та то фігня. Хочеш риби поїсти, іди в магазин чи на базар. Ми відпочивати їздимо.
Дома зустрічають трохи сердито, але спокійно. Всі живі, здорові, майже тверезі. Могло буть і гірше.
Он торік Васильченків шукали. А вони розговілися і давай по заповіднику зайців ганяти. На Запорожці, вночі. Дебіли...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше