Розділ 13. Корпоратив

Руслан тримав себе з останніх сил, щоб не наговорити чи не наробити зайвого. Після слів Ані про запрошення Стаса, в нього наче біс вселився. Він заледве взяв себе в руки, висадив Аню біля її дому і помчав до свого друга. Хлопець ніяк не міг второпати, що відбувається. Всі ці дні Руслан старався не насідати на Аню, щоб вона змогла освоїтись та звикнути до його присутності. Не хотів спішити, дав їй час, а виявляється за його спиною ці двоє вже шури мури крутять. Хоча знаючи характер Ані, він розумів, хто є ініціатором цих залицянь.

Хлопець різко розвернув машину і попрямував до свого друга. Він мусить з ним поговорити й  все вияснити. Ще не було такого, щоб ці двоє не могли поділити дівчину.

- Ого, друже, що з тобою? Таке враження, що ти готовий вбити когось! - З усмішкою зустрів його Стас.

- Треба поговорити. - Руслан пройшов повз нього у квартиру. Стасу нічого не залишалось як зачинити двері та попрямувати за ним.

Вони дружили з першого курсу університету. Обоє красиві та харизматичні. Але зовсім різні як ззовні, так і зсередини. Стас завжди був більш дотепним так говірким, багато жартував. Всі дівчата так і липнули до нього. Руслан же відрізнявся якоюсь внутрішньою чоловічою силою, завжди досягав того, що хотів і при цьому зайвих слів не розкидав на вітер.

Можливо через це вони й подружились, бо, як відомо, протилежності притягуються. 

- Якого чорта ти запросив Аню на корпоратив? - сердито спитав Руслан.

- А що вона не мала там бути? - вирішив відповісти питанням на питання Стас.

- Стасе, ти прекрасно зрозумів, про що я. - Вже спокійніше сказав Руслан.

- Слухай друже, я ще при першій нашій зустрічі з нею помітив, що вона тобі подобається. Але ж ти її нікуди не запрошуєш. Та й взагалі я побачив, що ти наче уникаєш її. То в чому проблема? Вона твоя дівчина? - Стас не збирався так легко здаватись.

- Ні, але буде нею.

- От коли буде, то я до неї навіть не підійду. Сам знаєш, я не маю звички ганятись за чужими дівчатами. Тим більше за дівчиною кращого друга.

- Що ти до неї відчуваєш? 

- Вона мені подобається, - почав Стас, - розумієш, вона не така як всі. З нею є про що поговорити, вона відповідальна в роботі, розумна, скромна. Уявляєш, мені нарешті сподобалась скромна дівчина. А ще дуже красива і зовсім цим не старається скористатись. Аня така, що її хочеться оберігати. Я не скривджу її. Але нехай обере сама, чого хоче вона. 

Руслан був шокований. Він вже тисячу разів пошкодував, що сам звів цих двох. Якби ж він знав... Не потрібно було її брати в помічники Стасу. Хлопець втомлено провів рукою потилицю і встав.

- Якщо ти її образиш, я не звертатиму увагу на те, що ти мій найкращий друг. І я не здаюсь, вона буде моя.

Сказавши це, Руслан розвернувся і пішов. Вже будучи за кермом, він обдумува, що йому робити далі. Він розумів, що Ані не подобається його командний та власницький тон. А якщо їй дійсно подобається Стас? Руслан не знав, що робити. Мабуть вперше в житті.

За роботою час летів швидко, і ось вже завтра день корпоративу. Весь вечір Аня не знаходила собі місця, а тоді вирішила подзвонити подрузі.

- Аню, як же яскучила. - Промовила замість звичного привітання Ніна.

- І я дуже скучила, за тобою і за своєю маленькою хрещеницею. - При згадці про цього янголятка Аня широко усміхнулась. - Ніно, в нас завтра корпоратив на роботі в честь дня народження фірми.

- Так це чудово, ти ж знаєш як я люблю всякі вечірки, а тим більше зараз, коли я зв'язана і мушу бути з малявкою.

- Ага, чудово. Якби там була ти зі мною, я б так не хвилювалась. Я навіть не знаю, що мені одягти. А ще там буде Руслан, а йду туди зі Стасом.

- Стас це той твій бос крисунчик? - Сміючись спитала Ніна.

- Угу.

- Слухай Аню, мені б твої переживання. Красива, розумна, маєш перспективну роботу. Вчишся гарно, бігають за тобою два відпадних чоловіка, а ти бідна овечка хвилюєшся і робиш з цього проблему.

- Ти ж знаєш, хто мені потрібен. 

- Знаю, а тому послухай мою тобі дружню і сестринську пораду. Ти завтра маєш виглядати просто відпадно, щоб Стас втратив розум, А Руслан нехай собі шию зверне коли заглядатиметься за тобою. А тоді все і вирішиться. І саме тобі обирати того єдиного і вирішувати з ким бути. І я тебе прошу, хоч раз в житті не думай про почуття чи образи інших. Думай про себе і роби те, що хочеш ти. 

- Ох, ну як скажеш, - весело хмикнула дівчина. Вміє Ніна її надихнути.

- Одягнеш ту червону сукню, яку ми разом купували на моє день народження цього року.

Аня згадала ту саму червону сукню, котра занадто щільно облягала її тіло, і скривилась, але все-таки погодилась з подругою:

- Добре, тим більше в мене і так немає нічого більш підходящого.

І це була правда, вона віддавала перевагу більш простому та діловому стилю одягу. Та й навіщо ламати голову і придумувати, коли в шафі є підходящий прикид.

Наступного дня час до обіду летів просто шаленим темпом. А після обіду всім працівникам зробили скорочений робочий день, посилаючись на те, що потрібно підготуватись до вечірки та переодягнутись. Ані такий розвиток подій підходив. Коли вона приїхала додому, то захотілось дійсно виглядати на всі сто.