5. Темна сторона нігілізму: Фінерей.

Шторм темної енергії розповсюджувався у розумах людських, посіваючи там боротьбу проти класичного буття їхнього. Стандартні методи мислення, життя, устрою соціального та культурного гинуть та реанімуються у новій, унікальній оболонці, схрещеній з людською основою та чимось нереальним, забутим. Шторм хвилями нематеріальної дійсності накривав душі та серця людей будь-якого віку, статі, образу мислення та соціального значення. Хвилями вимивав він все дійсне та об’єктивне, створюючи уяву та ілюзію про перемогу вічної пустити, про тріумф над слабким і хворим. Адже все людське… все слабке – хвороба. Розповсюдившись по галактиці, вони використовують її безцільно, нераціонально. І тільки союз з праведним гнівом привнесе солодкі переміни у сірість буденної рутини.

Прірва між реальністю та реальністю, всередині якої перебуває солодкий сон, відшукала своє завершення. Її глибини повільно та плавно піднялися і вирівнялися з двома узбіччями реальності. Щойно знайшла свій силует бутність, то очі втомлені алкоголем та сумними днями останнього часу погледіли вперше за день на листові блідно-жовті стіни квартири. Алар прийшов у свідомість, протер долонями обличчя. Він виявив себе у горизонтальному положенні. У вітальні. До спальні не доповз. Хоч і не міг він похвастатися своєю тверезістю під кінець відпочинку у конторі, але прийшов він додому у зовсім примарному стані. Відсутність їжі, води та нормалізованого відпочинку зробили його вечір максимально безпам’ятним. Тому те, що він зараз прокинувся у вітальні… що він зараз взагалі дома прокинувся, - вже диво для нього.

Насилу зібравшись з духом та волею, підірвався Алартай з дивану. Одяг вчорашній все ще на ньому. Перше, що він зробив за цей неприємний та непривітний ранок, це перевірив лінк. Ранок ранній. Навіть у кепському стані він все одно підвівся раніше за той час, що заведений у будильнику. 06:28. За дві хвилини до підйому. Детектив вимкнув запланований сигнал знищення його спокою. Як добре, що на Менсірі, доба триває всього на годину більше за середню добу Міленіуму. Працювати всього на годину більше. Теж непогано. Пропущених дзвінків, звісно, не було. Він першим побачив контакт молодшого брата, але набирати його не став. Якщо він пив вчора, то випив точно набагато більше за Алара, тому із цілей добрих не став він маячити меншому. Все одно він не візьме трубку. А якщо і візьме, то розмова буде ця короткою та малоприємною.

Також у лінку перевірив Алартай, що аерокар з контори самостійно повернувся у гараж… Добре, що старший детектив здогадався визвати таксі… Чи як він дістався додому? Ну, точно не на власному транспорті, адже у лінку вказано було, що його повернули штучний інтелект машини та квартири. Хоча якби він полетів у аерокарі з автопілотом, то це б не вважалося за порушення. Так не відбулося. То як він дістався додому? Пішки? На громадському транспорті? Яка різниця? Головне, що він вдома… Навколо блідно-жовті листи більш-менш новенького квартирного блоку у центрі колонії. Алар обернувся до зовнішньої стіни вітальні та наказав їй стати прозорою, що вона і зробила у наступні десять секунд. Ззовні плавали аерокари ранкові. Хтось у цей проклятий, темний, понурий ранок вже переміщується від дому на роботу, щоб провести там майже весь день. Душний, засушливий на позитивні емоції день. Десять секунд пройшло, і Алар наказав стіні прозорій перетворитися назад у те, чим вона була від самого початку.

Костюм він скинув у пральний контейнер, що був розміщений у душовій кімнаті. Весь одяг віддав він на прання, адже сморід стояв від нього такий, ніби по дорозі додому детектив навідався на відпочинок до смітників. Прийняв одразу виклик на дуель з вбиральнею. Швидко прийнявши гарячий душ, швидко обмившись, висушившись, витершись розумним рушником, став він навпроти дзеркала та погледів на себе. Сірі очі з відтінками блакитного просвердлили себе втомленого. На відміну від молодшого брата у Алара зовсім не було шрамів на гладенькому білому обличчі. Чорне волосся він стриг у коротку зачіску, але не настільки коротку як у меншого. На свої тридцять шість років виглядав він значно молодшим за Фіна. На тому відкинули тінь служба та стрес. Жахливий потворний шрам від плазми на правій скроні доповнювався місцями сивим волоссям та зморшками. А його психологічний портрет сам за себе говорив, що духовний вік далеко за сьомий десяток.

Насолодившись своїм зовнішнім виглядом, Алартай натягнув універсальний блідий комбінезон, що висів разом з п’ятьма братами-близнюками у душовій. Теплий, волого-вітрозахисний, зручний. Поверх нього він вже натягнув штани темні та сорочку сіру. Спочатку сніданок, потім решта всіх справ. На невеличкій кухні з блідно-жовтого листа на поличці поруч зі стійкою швидких замовлень взяв Алар препарат, що облегшує стан, після подібних розваг. Вже було таке. І таке ще буде. Алкоголь вічно переслідуватиме людство. А він, детектив, належить до цих жалюгідних створінь. Пігулка. Архаїчний, але і досі актуальний метод вводу різноманітних речовин в організм, сповнений муки. Благо, вона самостійно, без зайвого дискомфорту проникла. Тепер сніданок. Алар витягнув із шафи упаковку, яку щойно розкриваєш, то складова його перетворюється від контакту з киснем у поживну їжу. Детектив підніс упаковку і тарілку до столу, розкрив її та швидко виклав все на посуд.

І ось перед ним у повній своїй красі розляглася невідома світло-зелена молекулярна паста. На вигляд – дуже в’язка. Якесь століття тому даний продукт належав тільки космічним авантюристам та першим колоністам, але тепер це звичний швидкий сніданок для кожного у Міленіумі та його уламках. Всівся, ввімкнув перед собою голофон… Все звичне… Все стандартне… Всюди війни. Війни… Війни… Повстання… Тероризм… Хвороби… Наслідки пандемії… Розкол Міленіуму… Уламки… Але дещо… Дещо зачепило його увагу дуже сильно та серйозно. Сутичка між Міленіумом та Квантовою Коаліцією об 23:47 по часовому виміру Менсіру. Прикордонний спостережний аванпост був знищений силами флотів Легіону порожнечі та Легіону війни. Якщо враховувати, скільки часу пройшло після вторгнення, то Квантова Коаліція занадто швидко дала інформацію у засоби масового її розповсюдження. Зараз всюди буде хаос та паніка. Це на думку Алартая.