Є на Полтавщині місто,
Там сонце щоранку встає,
Там верби в Хоролі умиті.
Миргород – місто моє!
Там ходить полями лелека.
Вище, лелеко, злітай!
Щастя десь тут, недалеко.
Місто моє, процвітай!
Птах мій покличе у хмари,
Крикне мені з висоти:
«Ти не затримуйся марно.
Нумо, зі мною лети!»
Я розпитаю у птаха:
«Як там у інших краях?»
«Краще під маминим дахом», –
Скаже пташина моя.
Вільному мирному краю –
Щастя на довгі літа!
Рідне гніздо обираю –
Місто моє, процвітай!
Відредаговано: 16.09.2024