Ти ідеш по життю в далечінь.
І веде тебе Божа стежинка.
Зупинись та хоч трохи спочинь.
Я до тебе звертаюся, Жінко!
Поспішаєш у справах земних –
Діти, дім та ще й звісно робота.
Вранці й ввечері клопіт про них…
Не забудеш нікого в турботі.
Може, буде і легше колись…
Ну, тоді, як вже виростуть діти.
А як виростуть – тільки молись…
Щастю кожного будеш радіти.
Доньки, матері, просто жінки –
Берегині домівки, родини.
Шанування для вас на віки,
Пам’ятаймо про Вас щогодини.
Відредаговано: 16.09.2024