Миргородські вірші

Я просто ходжу своїм містом і описую у віршах те, що бачу: те, про що хочеться лірично співати – міські та річкові пейзажі; те, чим хочеться нескромно похвалитися перед гостями – багата історія та пам'ятки; і те, що надає моєму місту гоголівської веселості та колориту – літературна спадщина великого письменника.

Пам'ятник Миколі Васильовичу Гоголю у Миргороді.

         Миргород після дощу

Як хочу я приїхати до міста,

Неквапливо приїхати Хюндаєм,

Побачити веселоньку барвисту,

Що сонце поміж хмарами гойдає.

     Гуляти Миргородськими гаями,

     Дивитись на Хорольську чисту воду.

     Заслухатись у травні солов’ями.

     Дощі минуть, як будь-яка негода.

Умилось моє місто під дощами.

Засяяв знову світ яскравим блиском.

Веселка теж у небі заблищала.

Люблю тебе, родинная колиска.

Хорол тихоплинний в межах Миргородського курорту.

Вітання музею Давида Гурамішвілі

З нагоди 50-ліття заснування Миргородського музею.

Де ж подітися поету,

Де знайти порозуміння?

Хто ж підтримає на злеті

І плекатиме без зміни?

     Як боюсь, що рима стигне,

     Що нічого вже не вийде,

     Я приходжу на гостини

     В дім грузинський, до Давида.

Нас веде по творчим сходам

Крізь стрімкі життєві хвилі,

Дах гостинний у негоду –

Наш музей Гурамішвілі.

     Підіймаймо ж, друзі, ліру!

     Хай птахи-вірші злітають,

     Хай музей у місті миру

     Всім на радість процвітає!

2019 р.

Авторські малюнки для фронтону музею Давида Гурамішвілі у Миргороді.