Думки про війну
Чи вже скінчилась та війна?
Ота війна, що в сорок п’ятім?
Чи битва й досі не мина,
І ворог наступа на п’яти
Мені?!... Хоч я й не воював,
І майже пороху не нюхав,
І жах війни не відчував,
І кулі посвисту не слухав.
А все ж думки прості приходять,
Чи зможу я, коли потреба,
Здійснити при лихій нагоді
Свій власний крок під хмарним небом?
Чи зміг би встати я в атаку
Разом з шеренгою бійців,
І – попри страх і переляки –
Під танк з гранатою в руці?
Стискаючи приклад до болю,
Чи вистою на полі брані?
Думки прості – за мирну долю
Уклін низький вам, ветерани!
Ліні Костенко
Ну, що сказать? Чи справді я поет?
Про те пишу, що справді є болючим?
Чи, так собі – словесний пірует –
Пишу щось просто так, тому що скучив?
Чи, може, легко так співаю, як птахи?
Незлим струмочком тиха мова лине?
А може, краще про гріхи? Бо ж є гріхи!
Ну, може так, як у Костенко Ліни…
Віршем прилизаним не зрушиш ні на крок,
Не буде спокійніше для сумління.
А може, все ж натиснуть на курок,
Щоб забриніло так, як у Костенко Ліни?
Не завжди все солодке – є й гірке.
Я не гончар, ваять не вмію з глини.
Але хотів би виліпить таке,
Щоб навіки, як у Костенко Ліни.
Поет співає правду, хоч ти ріж,
Хоч знає, що колись загине.
Бо краще все ж – «по лезу босоніж» –
Кричати вголос, як Костенко Ліна!
Я переміг і Час, і Простір.
Після перемоги над простором залишається тільки Тут.
А після перемоги над часом – тільки Зараз.
Річард Бах, «Чайка на ім’я Джонатан Лівінґстон»
Я переміг і Час, і Простір.
І що тепер? Не знаю сам.
Приходжу сам до себе в гості,
Де чорна з білим полоса.
Весь Простір в мене під ногами,
Весь Простір в мене у руках.
Я розраховуюсь з боргами,
Життя – краплина у віках.
У всіх часах є загадковість:
Існує Завтра – майбуття.
Що зранку – зорі світанкові?
А ввечері – кінець життя?
Я пам’ятаю все, що вчора
Було зі мною наяву.
Я уявляю все, що скоро
Зі мною станеться вживу.
Але існує лиш Сьогодні –
Змінить цього не може хист
І, навіть, каверзи погодні –
Кружляє вихор-падолист.
До чого ж філософський галас?
Хоч плач, хоч смійся, хоч молись:
Я Тут існую тільки Зараз,
А не Отам і не Колись.
Відредаговано: 16.09.2024