Оновлення

ОНОВЛЕННЯ

Ви, я думаю, також помітили, які зараз скупчення біля військкоматів, пардон, ТЦК, ми ж боремося з «радянщиною». І ото треба мені було родитися в 1966 році, щоб зараз на пенсії за віком, бути ще призовною особою. Я звісно, як «просунутий» дід (маю вже чотирьох внуків), зареєструвався в «РЕЗЕРВ+» і думав, що все, а дзуськи, прийшла депеша відвідати ТЦК. Їм, бачте, там моїх даних не достатньо, хочуть особисто в вічі заглянути і побачити чи є в них любов до України.

Приїхав раз, не вистояв в черзі, бо ноги заболіли. Не знаю, якої холери вони болять, може, через те, що колись в армії трохи бігав? Був такий в нас офіцер контужений, построїть нас і каже:

• Так, мужикі, пабежалі.
• Звідки і куди? — питаємо.
• От расвєта до заката, — каже. Чому так багато бігали не знаю, вроді, нас ніхто не доганяв і ми ні за ким не гналися, але ноги зараз про це згадують. Скажете, якщо болять ноги то навіщо сюди прийшов? Та шо ноги, сказали, що туберкульозні і зі СНІДом годні, так що хворі ноги тут легко пройдуть.

Приїхав другий раз, спина заболіла, плюнув, вирішив записатися в електронну чергу. Приїхав, люду не пробитися. Тицяю всім телефоном, (мовляв, бачте на 14:15, моя черга підійшла), слава Богу, пропустили, забіг до кабінету:

•  Добрий день, я хо...
• До побачення, нам тільки що світло відключили, прийдете завтра.

Приїхав на другий день, не пропускають, ніхто й слухати не хоче про мій вчорашній візит. Пробую використати пенсійне посвідчення і майже дійшов до хвіртки повз совісних людей, і тут:

• Куди преш, старий пеньок, що черги не бачиш? — Перегородив мені шлях дебелий молодик років 35-ти, який прийшов за довідкою, щоб йому дозволили не захищати своїх семеро дітей, яких він з задоволенням наплодив.

Сплюнув я і відійшов у бік, якось соромно битися з цими багатодітними, племінними бугаями, що не хочуть іти на захист своїх дітей. Стою, спостерігаю і слухаю…

• Я інвалід, дайте пройти! — Пропихається до хвіртки якийсь молодик.
• Який ти інвалід?! Розперло он, як кабана, — не пускають його ті, що тримаються за ручку на хвіртці.
• Я, знаєте, ще в дитинстві тяжко перехворів на запалення хитрощів, — не здається інвалід, — а воно, знаєте, дало ускладнення і перейшло в хронічне… і, знаєте, гроші мені підказують, що це вже на все життя.
• Дайте пройти мамі з дитиною! — чую з іншого боку голос жіночки, що веде дитину за руку. Придивляюся до «дитини», а в неї вже борода сивиною побита. — Дайте пройти! — Наштовхнулася вона на цього самого інваліда. І він дав, так дав, що ця «дитина» зараз розпитує чи не знає хтось гарного «штоматолога».    

Дивлячись на цей безпорядок біля військкоматів (тут все таки наголошу на це слово), як закладу, де повинна домінувати військова дисципліна, думаю: невже не можна було приймати людей за відповідними документами по старостатах, чи, на крайній випадок, підняти свій зад, вийти до людей і записати погодинно в чергу? Чому додаток «РЕЗЕРВ+» посилає уточнювати дані, якщо в МОУ є доступ до всіх реєстрів даних громадян України.

Людей, звісно, зрозуміти можна, бо багато хто боїться захмарних штрафів в 25000 гривень. А так як в мене пенсія невеличка, то після такого штрафу, я забуду про моркву «по-корейськи» і перейду на траву «по-корейськи», а я навіть не знаю, яку саме можна їсти.

Знаєте, чомусь згадалися слова (можливо, помиляюся, не зважайте, бо вже вік похилий маю) Джорджа Орвелла, він сказав: «До влади прагнуть тільки ненормальні люди». Можливо, це й правда, бо дев’яносто відсотків населення планети потерпають від результатів роботи цих владних людей.