Зранку голова була важкою, чи від похмурої погоди за вікном, чи від нічних пісень ультрас за вікнами. Квартира розташована в центрі міста звичайно має свої плюшки, проте і її розташування поблизу стадіону підкидає подарунки.
Кріс зібрала волосся в високий пучок та чиркнула запальничкою. День тільки починався і їй можна було дозволити собі без поспіху випити кави та підготуватися до робочого дня. Вона зробила глибоку затяжку та натиснула кнопку на кавомашині. В кімнаті повис запах щойно завареного міцного напою. Дівчина посміхнулася і насипавши домашній улюблениці корм вмостилася на високому стільці навпроти вікна.
- Ну що, Анат, треба потерпіти ще трошки. Зараз закінчу цей проєкт і ми з тобою обов'язково зникнемо, хоча б на зиму, кудись туди де тихіше. Як виявилося і в 29 хочеться тиші та спокійних ночей.
Кріс, або Христина Олегівна на роботі, допила каву і потягнулася за робочим ноутбуком. ЇЇ робота в філії великої міжнародної компанії, що займалася дослідженням скіфів та їх культурною спадщиною нарешті знайшла, щось таке ж важливе і величне, як і пектораль. Саме зараз, якщо все піде як задумано, то вже до кінця півріччя вона нарешті зможе розквитатися з кредитами та мазнути на той концерт закордон.
Кріс відкрила декілька вкладок, перевірила пошту і задоволено причмокнула язиком.
- Все йде як по маслу, чуєш мене, красотка.
Голова нарешті почала вмикатися та мислити тверезо. А після контрастного душу і взагалі день заграв новими приємними фарбами.
І дійсно, день пройшов напрочуд гарно та швидко.