Слава Рідним Богам!

Перелесник.

В невеликому селі,
Що сховалось між лісами,
Жила дівчина красуня,
Її врода чарувала.

Гарні очі як блакить,
І струнка немов осика,
В косу вплетені стрічки,
Спів дзвінкий усім на втіху.

От в прекрасний літній день,
В ліс зібралася красуня.
Відпочити від людей,
Щоб природа сил вдихнула.

В лісі всюди красота,
Різні квіти,спів пташиний.
І вона також співає,
Бо душа радіє щиро.

А у тому лісі жив,
Перелесник, дух спокуси.
Гарну пісню чув здаля,
І пішов на її звуки.

Став за деревом той змій,
І розглядує дівчину,
Очі аж вогнем горять,
Від краси і її співу.

Обернувся в хлопця він,
Вийшов браво до красуні.
Мав на думці спокусить,
Бо така його натура.

Та як тільки заглянув,
У її небесні очі.
Все що думав вмить забув,
Закохався в сміх дівочий.

Так до вечора вони ,
Лісом весело гуляли.
Він як міг її смішив,
щоб вуста її сміялись.

Перелесник все забув,
Що він має зло чинити.
В перше у життя відчувши,
Як когось можна любити.

До околиці провів ,
Не повів її додому,
І спитав тихенько він,
Чи прийде вона і знову.

Дівчина сказала "так",
Підморгнула на останок.
" Ти чекай я повернусь",
Разом стрінемо світанок.

Подобається

#2816 в Різне
#641 в Поезія

Відредаговано: 29.10.2025