Скринька пандори по українські повна версія

СКРИНЬКА ПАНДОРИ ПО УКРАЇНСЬКІ

                                                    АВТОР: КОСЕНКО СВІТЛАНА

КИЇВ - 2022

Розділ І

Після того як Прометей приніс людям вогонь з наковальні Гефеста та навчив їх різноманітним промислам, люди стали працьовитими, та життя їхнє стало щасливішим. Да й самі по собі люди стали добрішими та більш уважнішими один до одного , бо в них тепер всього було вдосталь, а якщо чого і не вистачало вони могли зробити це власноруч. Звісно така ідилія не сподобалась наймогутнішому богу грому – Зевсу, і він вирішив знову випробувати людей на міцність та надіслав на Землю абсолютне Зло. Для того щоб люди не зрозуміли, що це Зло, воно мало прийти до них у подобі чарівної дівчини.

Таким Злом стала Пандора – «обдарована всіма Богами». Ідеальне створіння зліплене Геефестом, сином Зевса, з землі та води, отримало в дари від інших богів незвичні дарунки. Від Афіни – срібну одежину та золотий вінок на голову. Від Гермеса – брехливу та хитру душу. Зевс віддав дівчину у дарунок Епіметію, братові Прометея, який не встоявши під чарами вродливої дівчини – одружився на ній. У дарунок на весілля Зевс подарував Пандорі вазу з надписом: «не відкривай мене!» І веління дотримувалися довгий час, та допитлива душа дівчини взяла верх над забороною і трапилась невиправна біда.

Лишень трішки привідкривши вазу Пандора, не підозрюючи нічого, вивільнила з неї всі людські біди, війни, хвороби, страхи та гріхи на волю. Злякавшись від накоїного, вона тієї ж миті закрила вазу назад не помітивши, що на самому дні щось лишилось! То була Надія. І від тоді люди були позбавлені навіть найменшої надії на краще життя. На Землі знову оселилося Зло, люди страждали від бід які звалилися на них, з’явилися нові хвороби, які не лікувалися звичайними методами. Настав відчай та розбрат. Минали роки, століття, життя стало інакшим, явні фізичні вади та каліцтва перейшли у душевні та емоційні. Мораль змінилася. Сім смертних гріхів настільки проникли у ДНК кожної людини, що просто так від неї вже не відкараскатися. З роками люди навчилися їх приховувати під привабливим коконом зовнішності. Всі стали «дітьми» Пандори. Зло таки укорінилося на Землі – приваблива картинка ззовні з гнилою душею всередині. 

Народжувалися чисті душі, було це скоріше було виключенням із норми! Та прогнилі батьки з роками змінювали, плюндрували, навіть ЦІ маленькі промені надії. Звір сидів в середині кожного з нас. Голодний та вкрай ненаситний на людські гріхи. Дотримання біблійних заповідей скоріше стало данню моди. Було модно, хоча правильніше сказати, трендово, виставити на показ фото що Ти у річне свято пішов до церкви. І то байдуже, що на тобі одяг дорожчий ніж власна квартира. Всі розфарбовані наче прийшли на червону доріжку для вручення Оскара. Брюлики, золото висіли на жінках як іграшкові прикраси на новорічних ялинках. Вся святість дійства, місця – втрачалась. Безкінечні селфі, буцім то щасливих людей на фоні церкви. Але щоб Вас не вводило в оману саме мій приклад церковних свят, який з давніх давен пронизаний історією у нашого роду. Священники, попи та їхні «учні» приймали головну участь у цьому театрі абсурду. Здавалося б! духовні люди, ті, які відпускають нам гріхи, хоча реально не мають на це жодного морального права, грають у цій виставі головні ролі. Прими церковного театру. Їхній звір був найненаситнішим, бо волів з кожним разом все більшу та більшу кількість рабів до свого полону. Ззовні, правильні, духовні люди – священослужителі були прикладом для наслідування, променем надії на краще життя до яких тяглися люди погрітися – виїжджали з чорного виходу церкви на дорогущих автокарах бізнес класу, вели світське життя, буцім то для «пропаганди» Божого слова у маси. Давали інтерв’ю у СМІ та тягли все більше та більше грошей з людей, буцім то на храм. Все змінилося, все прогнило! Кожен лицемірив, грав свою роль. Щирості вже не було, тільки за закритими дверима власних осель люди знімали свою привабливу маску і ставали Собою! Гарна маска одягалася разом з парадним одягом на вихід, все інше вже було не важливим! Що про тебе подумають люди? Скільки в тебе буде підписників у соціальній мережі? Все вирішувало твоє віртуально-соціальне положення у житті.