Розділ 29

Я прокинулася від того, що мені було спекотно. Крім того, що я була одягнена, так мене до всього ще й вкрили ковдрою. Я зрозуміла, що лежу на чиємусь плечі, і повернувши голову, побачила Нейтана. Він мав втомлений вигляд. Були помітні чорні кола під очима. Він заснув в тому ж одязі, в якому був на обряді. Я згадала, що весь останній тиждень ми дуже рідко бачилися. І швидше за все він рідко випускав свою силу. І по всій видимості, погано спав. Поправивши пасмо волосся, яке впало йому на обличчя, тихо промовила:

— Мел, ти завжди потрібна йому коли мене немає поруч. І ти повинна була за ним спостерігати та відновлювати баланс сил і енергії. Так що давай, ледащо, досить відсиджуватися! Його потрібно підлатати, а то буде стояти на обряді блідий і втомлений, ще подумає жрець, що він не хоче брати участь в обряді. А ти ж не хочеш, щоб він нам не дозволив обряд?

А далі з посмішкою спостерігала, як не поспішаючи проявляється туман і повільно оточує нас в уже звичний кокон. Але, дещо було незвично. Раніше я не помічала, що між Нейтаном і його силою тягнуться невеликі ниточки. Я спробувала сфокусуватися погляд, як тоді на прориві, щоб побачити те, чого не видно зазвичай поглядом. І через кілька секунд помітила, що нас з ним з'єднує ниточка золотистого кольору. Вона тоненька, але дуже яскрава. У той час, як його та Мел з'єднують бузкові нитки. Цікаво, а раніше я так могла? Або це починає проявлятися дар? Адже Орлана щось говорила про те, що з кожним встановленим зв'язком, буде частково відкриватися дар. Треба буде перевірити на інших, і запам'ятати все. Швидше за все, у кожного зв'язку буде свій колір нитки.

Через деякий час, від роздумів мене відірвав тихий стукіт у двері, а через секунду вони відкрилися і в кімнату увійшов вже жрець Аріс. Він уважно подивився на нас і помітивши, що я не сплю, не голосно сказав:

— Аріна, через десять хвилин дівчата зайдуть готувати тебе до наступного обряду. Ми домовилися з Нейтаном, що вони його тут не побачать. Тому, його пора розбудити.

— Добре, не хвилюйтеся — тихо відповіла я і легенько розбурхала Нейта за плече — агов, вставай!

Але хто сказав, що все вийде з першого разу! Він заворочався, щось пробурчав і згріб мене в обійми та не відкриваючи очі тихо сказав:

— Спи, маленька! Ще рано.

Біля дверей я почула тихий сміх, і озирнувшись в ту сторону, побачила як Аріс намагається стримати сміх, але його тремтячі плечі говорили більше слів.

— От, зараза — пробурчала вже я, все ще намагаючись вибратися з загребущих рук Нейтана — Нейт, едріт твою за ногу, швидко підйом! Ти, взагалі-то давав обіцянку Арісу, тож давай, давай!

— Аріна, я пам'ятаю — все також спокійно сказав — Аріс прийде, коли потрібно буде йти.

— Так, я це зрозуміла. І він вже хвилин п'ять стоїть біля дверей та ірже, з того як ти прокидаєшся — пошепки сказала я Нейтану.

Це подіяло. Він різко розплющив очі та подивився на двері.

— Жрець Аріс, доброго ранку!

— Нейтан, — ледве стримуючись, щоб не розсміятися в голос, відповів той — я чекаю за дверима.

— Як же я хочу просто виспатися — тихо сказав він уткнувшись лобом мені в волосся — а ще я дуже скучив.

— Нейт, я теж сумую, але сьогоднішній день повинен пройти за планом, інакше все даремно. А виспимося ми завтра або в будь-який інший день, у нас все життя попереду.

— Добре, я вже зібрався — сказав він встаючи з ліжка — Дякую, що поруч.

Він поцілував мене, важко зітхнув і вийшов з кімнати.

Я посміхаючись, пройшла до вбиральні, а коли вийшла з неї, то в кімнаті вже були дівчата. Вони встигли застелити ліжко і розкласти наряд.

Сукня, цього разу була чорного кольору з витонченою вишивкою червоними нитками. Чорні лаковані туфлі на невисоких підборах і чотири стрічки синього, блакитного, червоного та білого кольорів. Волосся мені залишили розпущеним і, як мені пояснили дівчата, то ці стрічки брати в кінці обряду повинні вплести мені в коси. Таким чином, вони обіцяють мені захист і підтримку. Кольори стрічок відповідають кольорам магії кожного з братів.

За п'ять хвилин до шести, у двері постукали та увійшли батько, Дімас і Лука.

— Ти прекрасно виглядаєш, люба — сказав Лука — якщо готова, то можна висуватися, залишилося тільки вибрати того, хто тебе поведе на цей обряд.

— Я б хотіла, щоб мене до вівтаря з Нейтаном, відвів батько. А оскільки тут два батьки, то якщо звичайно можливо, зараз мене відведете Ви Лука, як дідусь А на наступний обряд Леон і Дімас, як батьки.

Чоловіки дивилися на мене, а в їхніх очах стояли сльози, і вони одночасно сказали:

— Для нас це велика честь, дочко.

Лука встав праворуч від мене і подав руку. Ми увійшли в зал і все навкруги осяяло блакитним світінням. Біля вівтаря з одного боку стояли Андре і Рігс, а по іншу сторону Теодор і Стефаніель. Підійшовши до вівтаря Лука поклав біля чаші кольорові стрічки, і вклонившись відійшов у бік.

Далі жрець ставив нам ті ж питання, і після того, як отримав на них відповіді, сказав:

— Зараз, вам потрібно одночасно порізати долоні та опустити їх в чашу.

Ми зробили все, як було сказано і чаша знов вся засвітилася кольорами магії хлопців зі сріблястими переливами. А потім, я побачила, як стався ніби спалах і від мене до хлопців потягнулися сині нитки.