Розділ 4

Кімната навпроти була занадто похмурою, як для дівчини, тому я зачинила двері, навіть не переступаючи поріг. А ось в кімнаті по сусідству, яка була виконана в бузкових тонах, в шафі я виявила сукні. Дуже навіть звичні — без всяких там корсетів, каркасів і стрічок. Рукава три чверті, довжина міді, й хоча кольори були занадто яскраві, як на мій смак, все ж таки мені вдалося знайти кілька суконь звичних для мене відтінків: синього, мокко і чорного. А ще, я відібрала собі кілька сорочок і дві пари штанів. Тож я залишилася цілком задоволена. Одягнувши чорні штани та блакитну сорочку, я попрямувала в бібліотеку. Пам'ятаєте, старий добрий мультик «Чіп і Дейл поспішають на допомогу» з його персонажем Рокі? За сюжетом, коли він бачив сир, у нього кумедно вставали дибки вуса в різні боки. Ось приблизно така реакція у мене була на книжки, а точніше на їх кількість. Щоб знайти те, що мені потрібно дізнатися, напевно доведеться витратити другу половину життя.

— Так, попадос… — подумала я, і пішла вздовж полиць — І як мені знайти те, що потрібно? Ага, мабуть, спочатку потрібно зрозуміти систему сортування цих книг, а потім вже шукати книгу про уклад цього світу. І як тільки я це подумала, помітила світіння на одній з полиць. Обережно підійшла, подивилася: на корінці не було напису. Дивно.

 — Отетеріти! — Це все що я могла сказати. Виходить, щоб знайти потрібну книгу, потрібно озвучити конкретну тему — Так, спробуємо: раси світу. І як тільки я це сказала, полицею нижче засвітилася ще одна книга...

— Неймовірно, так можна жити! — Я була в захваті. Взявши обидві книги, я умостилася на диванчику біля вікна. Відкрила книгу про цей світ і НІЧОГО. Я не змогла прочитати жодного слова. 

— Ага, здається занадто рано я зраділа. Доведеться, як в першому класі — вчитися заново, читати та писати.

Сказати, що я була засмучена — це нічого не сказати! Виходить, потрібно просити Леона, щоб навчив мене або ж наймати вчителя... Хоча ще невідомо, як Леон поставиться до того, що я з іншого світу. Раптом викине з дому попід гриву.

Поки я міркувала, як бути, спочатку відчула тепло на кінчиках пальців, а потім побачила, як вгору по руці побігли чорні струмочки зі спалахами. А потім мене наче вдарило струмом. Неприємно так, як ніби оголені дроти помацала. Перед очима аж зірочки засвітилися. Коли в очах трохи прояснилося, опустила погляд і побачила, як незрозумілі значки шикуються у цілком зрозумілий текст в книзі з назвою  «Історія світу Зіганат», а на корінці другої з'явився напис  «Расознавство». Що ж, раз я можу читати, тоді поїхали!

Отже, якщо коротко, то світ Зіганат був створений групою молодих деміургів. Це був їхній перший досвід створення світу і самостійний проєкт, після закінчення Вищої Академії Деміургів. Згодом вони стали покровителями носіїв стихій створеного світу і його жителів.

Маг Зої мав магію життя. Він був витонченою і романтичною натурою, проте коли питання стосувалося застосування його дару, в плані творення, то він ставав зібраним і серйозним. Він перетворювався в суворого воїна, який не знає слів «неможливо» і «не вдається». Також він став творцем ельфів. І вони лише, на перший погляд, були м'якими та миловидними, але варто було чомусь або комусь загрожувати їх світу і засадам, вони ставали безстрашними воїнами які, не замислюючись покладуть своє життя за рідних та друзів, і заберуть його у ворога. Говорили, що особливо сильні ельфи могли «спіймати» душу, яка відлітає за грань і утримати її в тілі, на час достатній для дії  заклинання, що зцілює.

Аерас, молодий маг повітря був наділений неймовірною силою і бойовими навичками, досконало володів левітацією і захоплювався артефактами. Його творіння вийшли спритними, гнучкими, майстрами бойових мистецтв і, звичайно ж, мали крила. Свою расу він назвав ірлінгами. Їх крила мали всі можливі відтінки: від ніжно блакитного до темно синього, як грозове небо, а окремі екземпляри, особливо сильні, мали ще й сполохи маленьких блискавок. Під час бою крила ірлінгів служили їм додатковою зброєю, через те, що кожна пір'їнка перетворювалася в гострі клинки.

Маг землі Гі, мав досить незвичну зовнішність і володів неймовірною фізичною силою. Він з легкістю керував пластами землі та гірськими породами. Гі був витривалий і безжалісним до ворогів. На полі бою йому не було рівних. Він став покровителем раси орків — могутніх воїнів і вмілих хліборобів. Всі його творіння відрізнялися високим ростом, потужною фігурою і були неймовірно сильні.

Магу Неро була підвладна водна стихія, тож він з легкістю підкорював хвилі та приборкував шторми. Він, віртуозно змінюючи структуру води, створював ідеальну зброю. Неро став творцем раси драконів. Найулюбленішими у нього були водні, які були так само непередбачувані, як води океану і мали змогу користуватися мудрістю, знаннями й таємницями які таїлися в його глибинах. Також він зумів, поєднуючи стихії створити підвиди драконів. Так з'явилися дракони, які цілком комфортно себе відчували й на суші. І, звичайно ж, дракони мали крила. У водних драконів була невелика перевага серед подібних собі: у воді вони могли прибирати крила і ставали гнучкими та пластичними, і більше нагадували величезних змій. Але, перебуваючи поза рідною стихією, вміло трансформувалися і за допомогою магії ставали крижаними драконами, також здатними підкорювати простори небес.

Іфотья став покровителем раси асурів, які володіли магією вогню. Вони, як і їх творець, мали просто вибуховий характер. Будь-яка навіть найменша незгода з їх думкою, призводила до руйнівних наслідків. Тому їм завжди було вельми складно утримувати свій темперамент. Вони були унікальними бійцями та ідеальними найманцями. Але при всій неможливості їх характерів, вони вміло створювали тандеми з носіями різних стихій. Команди, в які входили представники раси асурів, були практично непереможні.