Руслан ввімкнув якусь музику, а я ображено дивилася у вікно. Досі не могла повірити, що він відмовив мені. Так легко. Я що взагалі його не приваблюю? Напевно з самого початку нашого побачення, він знав, що так буде. Знав, що я не зможу протистояти йому, а він зміг. Через свої думки я навіть не помітила, як ми зупинилися біля готелю. Мені не хотілося чекати на Руслана, бо я була зла на нього, тому просто вискочила з машини та побігла в готель.
— Почекай! — крикнув він мені та біля самого входу схопив за руку. — Ти образилась чи що?
Я нічого не відповіла просто вирвала свою руку та відвела погляд. Руслан довго вдивлявся в моє обличчя, а тоді обійняв мене.
— Ти ж сама казала, що сьогодні нічого не буде, а потім сама ж ледь не накинулась на мене. Ну чого ти злишся?
— Просто я думала, що зроблю так, що ти не зможеш встояти переді мною, а вийшло навпаки. — відповіла я та понурила голову.
— Ходімо! — Руслан взяв мене за руку та потягнув до ліфта.
Як тільки двері зачинилися, хлопець притиснув мене до холодної металевої стіни та почав цілувати. Від здивування я завмерла, але потім охопила його шию руками та відповіла. Я тихо застогнала, коли відчула його язик у своєму роті, а руки на моїх голих ногах. Голова йшла обертом від його дотиків, а мої коліна зігнулися так, що я б впала, якби не його міцні руки. Коли ми почули, що ліфт зупинився на потрібному нас поверсі, то одразу ж відсторонилися. На виході з ліфта ми зустріли якусь стареньку пару, а мені хотілося сміятися, бо обличчя Руслана в моїй червоній посаді, яка вже напевно розмазалась навколо моїх губ. Хлопець опустив голову та впевнено попрямував до нашого номеру. Я ж йшла одразу за ним, але хвилювання було таки сильним, що було важко дихати. Як тільки ми зайшли всередину, то хлопець одразу ж накинувся на мене. Він цілував мене з таким натиском, що я готова була розтанути. Ноги стали ватними, а мені хотілося більшого. Він потягнув мене в нашу спальню та штовхнув на ліжко. Я розслаблено сіла, закинувши одну ногу на іншу та прикусила губу. Хлопець почав розстібати ґудзики на своїй сорочці, а я не відводила свого погляду від його обличчя. Коли він зняв повністю сорочку, то я важко ковтнула, помітивши неймовірне тіло хлопця. Руслан поклав свої руки по обидва боки від мене та подивився прямо в очі. Він легенько штовхнув мене в плече, щоб я лягла. Тоді хлопець навис наді мною, а мої руки піднялися, щоб доторкнутися до його теплої шкіри...
Це було значно краще і приємніше ніж минулого разу. Хоча б за те, що поряд не було смітників.
Руслан поцілував мене в чоло та поклав на одну сторону ліжка. Я була така втомлена, що могла б одразу заснути, лише заплющивши очі. Він накрив мене ковдрою, а згодом ліг біля мене.
Я повернулася до нього обличчям та погладила його щоку. Він швидко перехопив мою долоню та поцілував її.
— На добраніч, квіточко! — сказав він мені та усміхнувся.
— На добраніч!
Мені хотілося сказати "коханий", але я стрималась. Хоча тепер точно знала, що більше ніколи й нікого так не покохаю, як його. Я закрила очі та одразу ж заснула. Я відчувала себе щасливою поряд з ним, навіть живою.
Проснулась я від того, що хтось ніжно доторкається своїми губами до мого плеча.
— Мммм, доброго ранку. — протягнула я та широко усміхнулася.
— Як спалось? — спитав Руслан та поправив моє волосся.
— Прекрасно. — відповіла я та міцніше притулилася до нього. — Я давно так добре не спала.
— Ти така красива. — сказав він та взяв мене за руку.
— Дякую. — прошепотіла я та сором'язливо усміхнулася.
— В нас сьогодні буде невеличка подорож на яхті по Чорному морі. — повідомив Руслан, а я подивилася на нього великими очима.
— Справді? — перепитала я, а хлопець мовчки кивнув. — Ти просто неймовірний! Я обожнюю море!
— Дуже радий, що тобі сподобалась така наша ідея. Хлопці теж будуть і Регіна, звісно.
— Це навіть краще! — заверещала я та швидко поцілувала його. — Тільки от у мене нема купальника.
— Купимо. — просто сказав Руслан, наче це звичні речі. Шкода лише, що у мене грошей нема. Де та зарплата?
— Та ні, я не буду купатися. — сказала я та відвела погляд.
— Не говори дурниць. Я куплю тобі купальник.
— Я не хочу, щоб ти тратив на мене гроші. В так вчора в ресторані оплатив все...
— Перестань! — хлопець сердито подивився на мене. — Збирайся, ми йдемо тобі по купальник.
— Гаразд. — вирішила не сперечатися я.
На вулиці було жарко, тому я вдягнула джинсові шорти та майку. Волосся зібрала у високий хвіст, а вії підвела тушшю. Руслан був у сонцезахисних окулярах та кепці. Я швидко натягнула на ноги сандалі та взяла сумочку. Ми вийшли з нашого номеру та попрямували до місцевого торгового центру. Він був не дуже далеко, тому ми вирішили пройтися пішки.
— Іро, ніколи не відмовляй мені в бажанні зробити тобі приємно. — заговорив Руслан, а я міцно стиснула його руку.
— Я не хочу, щоб ти думав, що я тебе використовую. — відповіла я та притулила свою голову до його плеча.
— Якщо куплю тобі купальник, то повір, я не збіднію. — усміхнувся хлопець.
— То все почнеться з купальника, — почала говорити я. — потім я схочу якісь дорогі парфуми, чи сукню, або взагалі діаманти! Невже ти купиш мені все, що я захочу?
— Якщо у мене буде можливість, то чому б і ні?
— Ех, Руслане, ти просто мрія всіх дівчата. — зробила висновок я. — Серйозно кажу.
— А мені не потрібні всі, — він обняв мене своєю рукою за плечі, — бо у мене вже є найпрекрасніша зі всіх!
— Ти соромиш мене. — сказала я з широкою усмішкою на обличчі.
Ми зайшли в торговий центр та одразу ж попрямували до магазину з купальниками та спідньою білизною. Мені трохи незручно було стояти тут з Русланом.
— Вам щось підказати? — біля нас зупинилася продавець-консультант.
— Ми шукаємо мені купальник. — відповіла я та помітила, що дівчина оглянула Руслана з ніг до голови. Тож я міцно взяла його за руку та сердито подивилася на цю дівку. — Не підкажете, де у вас купальники?
— Так, звісно! — дівчина наче отямилась та відвела нас до стелажа.
Весь час вона щось говорила, щоб звернути на себе увагу. Я ж взяла перший-ліпший купальник свого розміру та потягнула Руслана до примірочної.
— Ох, ти хочеш тут розважитися? — спитав він зі зухвалою посмішкою на вустах.
— Ні, я не хочу, щоб на тебе дивилися різні дівки. — відповіла я та засунула перед його носом ширму.
— Ну вони ж все одно будуть дивитися на мене. — заговорив Руслан та всунув свою голову до моєї кабінки.
— Але ж не тоді, коли я поряд. Це вже взагалі сором. Хіба можна лізти до чужих чоловіків? — торохкотіла я, коли знімала свою майку та шорти. — Ще й коли збоку стоїть кохана дівчина!
— Як ти себе назвала? — перепитав Руслан, а я розгублено подивилася на нього у відображенні дзеркала.
— Я... Я випадково. — тихо мовила я.
Руслан оглянувся по сторонах та зайшов до мене в примірочну. — Що ти...
Та не встигла я обуритись, як хлопець притягнув мене за талію до себе та поцілував. Від цього у мене підкосилися ноги, а серце почало шалено битися.
— Ви вже обрали купальник? — почули ми голос тої дівчини, а я голосно фиркнула.
— Обрали. — сказав Руслан та взяв перший купальник з тих, що висіли на гачку.
— Я ж навіть не поміряла. — тихо буркнула я. Руслан підморгнув мені та вийшов з примірочної.
— Запакуйте, будь ласка, цей купальник для моєї коханої. — почула я голос хлопця та ледь не почала скакати від радощів.