Розділ 10

«Сила моя у тобi
Сила моя iз тобою
Хто для тебе я, скажи?
Хто ти поруч iз зi мною?
Сила моя у тобi
Сила моя iз тобою
Цiлий Всесвiт у менi
Коли поруч ти зi мною...»
TAYANNA, «Сила»

Ох, як же мене це все дратує! Я вирішила ще сходити в душ, щоб хоч якось розслабитись. Та мені це не надто допомогло,особливо, коли розумієш, що прийдеться спати з Костею в одній кімнаті. Після душу я накинула на себе махровий халат і почала змивати макіяж. В кінці я почистила зуби і схвильовано пішла до себе в кімнату. Костя сидів в мене на ліжку і розглядав плакати.
— Ти слухала Limp Bizkit та Linkin Park?— спитав хлопець, коли помітив мене.
— Ага, а ще Evanescence, Green Day, Asking Alexandria та Bullet for My Valentine.— відповіла я.— Колись була фанаткою металу. В підлітковому віці захоплювалась. 
— Ого, неочікувано.— сказав Костя і піднявся.— Може ти мені даси в що переодягнутися? Не буду ж я спати в костюмі від Pal Zileri.
— Сходи до мого любого братика і попроси в нього щось.— сказала я і натягнуто посміхнулась.— А я поки вдягну піжаму. 
— І як по-твоєму це буде виглядати?— обурився Костя.
— А як по-твоєму виглядає те, що ти ночуєш тут?— роздратовано відповіла я.— Двері навпроти!
Костя пройшов попри мене і оглянув з ніг до голови. Я одразу ж сильніше закуталася в халат, а він лише усміхнувся. Схоже, нам буде дуже весело. Коли він вийшов, то я одразу ж почала ритися в шафі в пошуках піжами. Все, що мені вдалося знайти — це був блакитний комплект, що складався з футболки та шорт, на яких були зображені рожеві єдинороги. Смішно, як для майже двадцяти дворічної дівчини, але прикольно. Я почала швидко надягати шорти і молилася, щоб в них влізти. На щастя, вони були якраз, але головне не робити різких рухів. З футболкою була трохи гірша ситуація, бо вона вже аж надто обтягувала мене в районі грудей. Я почала шукати щось інше в шафі і якраз і цей момент зайшов Костя. 
— Ей, тебе стукати не вчили?— обурилась я і склала руки на грудях, щоб не було помітно, що футболка вузька. 
— Хм, мило.— сказав хлопець і оглянув мене.
— А якби я тут гола стояла!— крикнула я.
— Можна подумати, що я не бачив голих дівчат.— відповів Костя і закотив очі. 
— Невихований!— буркнула я.
Хлопець почав знімати сорочку, а я аж рот відкрила. 
— Що ти робиш?— зашипіла я.
— Роздягаюся. — просто сказав хлопець.
— Ти взяв у Дена футболку?— спитала я.
— Я завжди сплю без футболки, ясно?— роздратовано сказав Костя. 
— Ну гаразд.— сказала я і відвернулася, коли хлопець почав знімати штани. — Ем, я зараз постелю тобі на підлозі. 
— І чого це я буду спати на підлозі?— обурився хлопець.
— Ну не я ж!— гаркнула я.
— Ти така негостинна. Хіба можна так зі своїми гостями?
— Можна, коли вони непрохані.
— Ти собі стели на підлозі, а я поки ляжу на ліжко.— сказав Костя і почав вже лягати.
— Ти що робиш, придурок!— крикнула я.— Це моє ліжко.
— Ну ми з легкістю помістимося тут двоє.— відповів хлопець і підмигнув мені.
— Ну це вже точно ні!— сердито сказала я.
Я витягнула з шафи якусь ковдру та подушку і кинула на підлогу. Через цього придурка я тепер маю на підлозі спати. Клас! Я сердито виключила світло і лягла на своє місце. Одразу ж почало тиснути в спину, тож я вирішила постелити ще плед. Це мені не дуже допомагало, тож я крутилася в різні боки. 
— Міл, не дурій! Лягай зі мною.— почула я голос Кості.
— Ще чого?— обурилась я.— Ти міг повестись як джентльмен і поступитись мені місцем, але ні, ти все одно вчинив так, як краще для тебе! І взагалі спи вже!
— Ну як собі хочеш.— байдуже мовив хлопець.— В тебе таке зручне ліжко.
— Щоб ти здох на ньому!— пробурмотіла я.
— Ти щось казала?
— На добраніч, любий! Солодких снів тобі!— награно сказала я.
— Тобі теж, кохана. 
Здається, що я нарешті вмостилася зручно і закрила очі. Почала думати про все хороше, але сон ніяк мені не йшов. То почало в одному боці тиснути, то в іншому. Я міцно стиснула зуби і почала придумувати план. Якщо я тихенько проберуся до нього, а зранку швиденько встану, то може він і не помітить нічого. А раптом зрозуміє? Я не буду впевнена, якщо не зроблю цього. Підхопивши подушку та глибоко вдихнувши, я максимально тихо підійшла до ліжка. Здається, що Костя вже спить, тож я легенько поклала свою подушку і швидко залізла під ковдру. Ліжко було таке м'ягеньке та тепленьке, що я задоволено усміхнулася.
— Так і знав, що ти це зробиш!— пробурмотів Костя, а я різко подивилася на нього. 
— Ти не спиш?— обурено спитала я. 
— Чекав, коли ж це ти залізеш сюди.— відповів хлопець. 
Я обернулася на лівий бік і опинилася обличчям до Кості. 
— Розвернись!— сказала я.
— І чого це?— обурився хлопець.
— Бо я сплю тільки на лівому боці!
— Ну а я тільки на правому.
— Я не хочу, щоб ти на мене дивився і дихав в мою сторону.— сказала я.
— Тоді повернися на інший бік.— просто відповів Костя і закрив очі.
— Як же ти мене дістав!— буркнула я і сердито розвернулася.
Мало того, що в моїй квартирі, на моєму ліжку, то ще й командувати вирішив! Вже взагалі знахабнів. Та ще й його присутність надто хвилює мене. Я ображено закрила очі та сон далі ніяк не йшов. Я важко видихнула і лягла на спину. 
— Не можеш заснути?— спитав Костя.
— Ти я бачу теж.— відповіла я.
— Давай займемося чимось цікавим.— запропонував хлопець, а я великими очима подивилася на нього.
— Чим?— схвильовано спитала я.
— Поговоримо, Міл.— сказав Костя і закотив очі.
— І про що ти хочеш поговорити?
— Давай, як тоді в пабі: одне питання я, одне — ти, добре?
— Хм, гаразд. — погодилась я.
— Чому ти втекла з концерту?— спитав Костя.
— Зустріла свою колишню подругу і вона наговорила мені різного про тебе.— зізналась я.— Чому після виступу, ти був таким злим на мене?
— Зустрів свою колишню дівчину.— відповів хлопець.— Вона розповіла мені всяке про тебе. Що тобі сказала та подруга?
— Що ти досі кохаєш ту дівчину і я ніколи не зможу її замінити. Сказала, що я тобі не потрібна і та твоя дівчина повернулася і ви тепер знов будете разом.— відповіла я і відчула, що на очі навернулися сльози.— Що тобі наговорила твоя колишня?
— Сказала, що ти використовуєш мене для своєї слави, що я тобі зовсім не потрібен і це все ти робиш тільки заради кар'єри. — зізнався Костя.— Ти мені присвятила ту пісню?
Я важко ковтнула, бо не знала ,чи варто йому зізнаватися. Звісно, я могла б сказати, що я написала її для когось іншого, але ж Костя не ідіот. Одразу зрозуміє, що я брешу. 
— Так.— прошепотіла я.
— Мені сподобалося.— тихо сказав хлопець.
— Ти ще досі кохаєш її?— задала я питання, яке найбільше мене хвилювало. 
— Думаю, що ні.— відповів Костя і взяв мене за руку.— Вже ні.
Я усміхнулася і повернулася до нього обличчям. Якщо він тепер не любить її, то може у мене є шанс щось змінити. Я підняла свою руку і ніжно погладила його щоку. Він, натомість, швидко поцілував мою долоню. Від цього милого жесту в мене завмерло серце. Така ніжність та чуттєвість лише в одному дотику. Я підсунулась трохи ближче і поцілувала його в губи. Я боялася, що він відштовхне мене, але Костя поклав свою руку мені на спину і притягнув мене ще ближче.— На добраніч, Зіронько.— прошепотів хлопець і ніжно поцілував мене у плече. 
— На добраніч.— відповіла я.
Через декілька хвилин я почула, що Костя все ж заснув. Я розуміла, що нас тягне одне одного, як тих два полюси, але чи це кохання? Він лише своїми губами зміг подарувати мені такі сильні відчуття, яких раніше у мене не було. Не знаю, що буде далі, але тепер Костя зруйнував всі стіни та межі між нами.