Синочок

Розділ 1.

Ти зупинись час хоч на мить,
щоб збереглися щасливі моменти.
Щоб фотоплівка мигтіла умить,
нашими радісними обличчями.
Моментів є багато:
Ось тут росте синочок,
вже й оберти є збоку в бік,
аж тут "пасе він коні"
фотограф ловить мить,
аж раз, сидить навпротить і зубками світить...
І перші кроки й слово, і навіть перша їжа.
Миттєвостей багато, щасливих же ще більш,
тому лунає знову: Мій милий, усміхнись!
Й моє чарівне зайченя, усміхнено кричить.

Антоніна Щітко

Подобається

#2499 в Різне
#624 в Поезія

У тексті є: син, любов, життя

Відредаговано: 10.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись