Глава 9. Інверсія пріоритетів

Перехоплювач класу «Тінь» ішов крізь глибокий космос настільки м’яко, що Майклу часом здавалося, ніби вони взагалі не рухаються. Жодного звичного для «Зірки Оріона» реву паливних насосів, жодного вібрування перебірок чи запаху горілої ізоляції. Нове судно пахло дорогим пластиком, озоном і свіжістю — так, наче вони щоenvйно зійшли з конвеєра секретних доків Синдикату. Вуглепластиковий корпус перехоплювача повністю поглинав будь-яке зовнішнє випромінювання, перетворюючи їх на справжнє ніщо на екранах радарів.

Майкл сидів у пілотському ложе, закинувши ноги на консоль керування. Перед ним у повітрі висіла тонка, напівпрозора голограма карти секторів. Синдикат виконав свою частину угоди: документи на ім’я Алекса Вандера, колишнього військового логіста, виглядали бездоганно. Всі біометричні бази Федерації тепер показували, що Майкл Стоун загинув два тижні тому під час детонації невідомого об’єкта в туманності «Голова Медузи».

— Роберте, як просувається аналіз залишків пакетів з «Валькірії»? — запитав Майкл, не відкриваючи очей. — Тіньові брокери забрали копію, але я хочу знати, що саме ми лишили собі на чорний день.

Робот, який тепер виглядав значно солідніше завдяки новим полікарбонатним панелям та відполірованому корпусу, відірвався від технічного термінала. Його новий маніпулятор рухався безшумно й плавно.

— Я закінчив структурування архіву, Майкле, — прорипів андроїд, і його оптичний сенсор мигнув теплим жовтим світлом. — Новини незадовільні для твого ментального спокою. Проєкт «Чиста Енергія» — це не просто ініціатива адмірала Грейвса. Фінансування йшло через підставні фонди Комітету Безпеки Федерації. Вони експериментували з кремнієвим вірусом понад п’ять років на закритому полігоні «Авангард».

Роберт вивів на головний екран серію засекречених документів. Майкл мимоволі опустив ноги з консолі й подався вперед.

• Суть експерименту: вірус «Медуза» володіє унікальною здатністю миттєво перебудовувати будь-яку кристалічну та металеву структуру, перетворюючи її на надпровідник для біо-електричної енергії. Навіть мертва обшивка корабля стає частиною єдиного мислячого організму.
• Військовий інтерес: створення автономної біо-механічної армії, яка не потребує ліній постачання, палива чи класичного ремонту. Заражений флот ворога просто стає частиною твого власного вулика.
• Критична помилка: Грейвс вважав, що за допомогою спеціальних низькочастотних маяків (один з яких ми знайшли) вони зможуть повністю контролювати «Матір». Але «Валькірія» довела, що вірус адаптується швидше, ніж людські алгоритми.

— Вони хотіли привезти це на Землю, щоб провести «контрольовану демонстрацію» в одному з ізольованих підземних секторів Нового Берліна, — тихо додав Роберт. — Щоб вибити додаткове фінансування від Сенату. Вони збиралися ризикнути всією планетою заради чергового військового траншу.

Майкл відкинувся на спинку крісла, відчуваючи, як до горла підступає нудота. Він згадав обличчя капітана «Валькірії», його висохлу руку на сканері. Ці люди думали, що тримають бога за бороду, а насправді просто принесли додому чуму.

Раптом на панелі керування тихо, але наполегливо запищав індикатор далекого сканування. Перехоплювач зафіксував вихід із гіперпростору трьох об'єктів на самій межі сектора.

— Майкле, у нас гості, — голос Роберта став сухим і зібраним. — Три легких корвети Федерації. Клас «Шукач». Вони йдуть зашифрованим тактичним ордером.

— Звідки? — Майкл миттєво зібрався, його пальці звично лягли на сенсори маневрових двигунів. — Синдикат клявся, що цей корабель неможливо відстежити. Маскування увімкнене?

— Так, ми повністю невидимі в електромагнітному та тепловому спектрах, — відгукнувся робот, лихоманково перевіряючи телеметрію. — Але вони не шукають нас за приладами. Вони скидають автономні зонди по всьому вектору нашого можливого руху до станції «Осколок». Грейвс підняв на вуха весь прикордонний флот. Вони шукають привидів.

Майкл подивився на тактичну карту. Корвети Федерації розгорталися в широку мережу, перекриваючи виходи з системи. Вони не знали точно, де перехоплювач, але планомірно випалювали простір спрямованими радіоімпульсами високої потужності. Якщо такий імпульс зачепить обшивку «Тіні», відбудеться секундна інверсія полів маскування — і цього буде достатньо, щоб на них навели протикорабельні торпеди.

• Дистанція до першого корвета: 12 000 кілометрів.
• Час до перетину зондувального бар’єра: 45 секунд.
• Доступне озброєння: дві приховані плазмові турелі «Призма», чотири торпеди з квантовим наведенням.

— Битися з трьома військовими корветами на перехоплювачі — це дурість, — швидко міркував Майкл, аналізуючи траєкторії. — Навіть якщо ми знімемо одного, інші два просто розірвуть нас перехресним вогнем. Роберте, пам’ятаєш, що ти казав про кремнієвий вірус? Про його реакцію на низькі частоти?

— Твій хід думок мені не подобається, Майкле, — процесор робота видав характерне клацання перевантаження. — Зразок вірусу знищено разом із «Валькірією».

— Зразок — так. Але у нас на дешифраторі залишився записаний цифровий код сигналу «Матері». Той самий запит на стикування, який змушував електроніку «Оріона» божеволіти. Якщо ми транслюємо цей код через наші системи зв’язку на максимальній потужності — що буде?