Розділ 52: Червоне логування

Зеро неквапливо крокував широкими вулицями, оточеними футуристичними спорудами, які кидали виклик здоровому глузду.

Деякі будівлі зависали в повітрі, здавалося, ніби не існувало гравітації, проте це було лише ілюзією — тут діяли свої закони фізики, суворо контрольовані системами Фантоматії.

Небо було пронизане потоками світла — всюди літали антигравітаційні машини, скейти та представники різних рас, які пересувалися у свої унікальні способи: хтось ширяв у повітрі завдяки власним крилам, інші використовували потоки енергії або зброю, а деякі, схожі на гуманоїдів, просто йшли пішки.

Ця планета мала назву "Колізей" — місце, де відбувалися найзапекліші битви за рейтинг, де збиралися найкращі воїни Фантоматії. Це була арена не лише для фантомів, а й для всіх, хто прагнув довести свою силу. Тут кожен міг знайти собі суперника, випробувати свої техніки або навіть поставити на кін усе, що має.

Раптом перед Зеро з’явилося напівпрозоре віртуальне вікно, що спливло з системи Фантоматії. Воно показало детальну карту планети, його точне місцеперебування, а також позицію в глобальному рейтингу.

— Дааа, не густо... — усміхнувся Зеро, глянувши на свій ранг.

Він провів пальцем по віртуальній панелі, відкриваючи таблицю рейтингів. Його погляд пробігав імена найсильніших бійців, які займали топові місця.

Поки він переглядав списки, його погляд натрапив на віртуальне кафе, розташоване неподалік. Світлі неонові вивіски, м’яке освітлення, а головне — місце, де можна спокійно подумати. Він увійшов до закладу та обрав вільний стіл біля панорамного вікна, звідки відкривався неймовірний. вид.

До нього майже одразу підійшла офіціантка — струнка дівчина з довгим голубим волоссям, яка була частиною штучного інтелекту Фантоматії.

— Що бажаєте замовити ? — спокійним голосом запитала вона.

— Каву.

Офіціантка легенько кивнула, і в ту ж мить на її підносі матеріалізувався стакан кави. Все сталося так швидко, ніби напій з’явився з повітря.

Зеро взяв чашку та зробив ковток. Смак був як у справжньої кави — насичений, глибокий, із ледь відчутною гіркуватістю.

— Вражаюче... — подумав він, відчуваючи, як напій освіжає його тіло.

Цей ефект був можливий завдяки космічним неонам, які могли взаємодіяти з нервовою системою користувача та імітувати відчуття смаку та аромату

— Цивілізація нанітів виконала просто феноменальну роботу... — оцінив Зеро, поглянувши на свій стакан.

У Фантоматії існувало безліч різних форматів боїв — індивідуальні дуелі, командні битви, рейди проти босів та масштабні турніри. Проте останнім часом найпопулярнішими стали бої зі ставками.

Їхня суть була простою: ти міг запропонувати будь-яку ставку, яка зацікавила б сильнішого суперника, і якщо він погоджувався, ви миттєво обходили обмеження в сотню місць рейтингу.

— Якщо хочу швидко піднятися в рейтингу, то це найкращий варіант, — подумав Зеро.

У нього було достатньо власних коштів, а також галактична валюта, що робило його привабливим супротивником для топових бійців.

Він швидко створив виклик, встановивши потужну ставку, яка могла зацікавити когось з елітних воїнів.

— Готово ... — Зеро відкинувся на спинку крісла, повільно потягуючи каву, і з цікавістю спостерігав, хто прийме його виклик.

Просторі двері екзаменаційного штабу відчинилися і до зали увійшов Яо Чжан, голова родини Чжан — один із наймогутніших фантомів людства.

Його постать випромінювала холодну впевненість, а кожен його крок лунав, наче удар бойового барабана.

У приміщенні його вже чекали директор університету та монарх, дві фігури, які мали значний вплив не лише в цьому закладі, а й у всій системі SON. Вони мовчки віддали честь один одному — згідно з 'Кодексом Фантома', навіть вороги мали визнавати силу та віддавати належну пошану іншим фантомам.

— Що привело тебе сюди, Яо Чжане ? — без зайвих церемоній запитав директор, не приховуючи своєї неприязні.

Голова сім’ї Чжан зловісно усміхнувся.

— Невже один із найсильніших фантомів людства не може відвідати молоде покоління ?

— AVI вже показала нам твоє “відвідування” — скривився монарх.

— Тц, ця залізяка... — Яо Чжан клацнув язиком, але швидко перейшов до суті. — Мені потрібен лише один студент.

Директор та монарх миттєво змінили вирази обличчя. Вони вже здогадувалися, кого саме він мав на увазі.

— Це неможливо. Студент Зеро знаходиться під охороною SON.

Очі Яо Чжана звузилися, а темна аура почала розходитися хвилями по кімнаті.

— Ви впевнені, що хочете проміняти мене та силу моєї сім'ї на цього малого?

Директор і монарх одночасно активували свої аури, нейтралізуючи тиск Яо Чжана.

— Так. Абсолютно

Яо Чжан перевів погляд на капсулу, в якій проходив тренування Зеро. У його голові зародився план, коли він помітив ще одну порожню капсулу у дальньому кінці кімнати.