Розділ 51: Фатальна помилка

Коли Зеро зайшов у капсулу та його відразу поглинула абсолютна темрява.

Абсолютна тиша, яка йому подобалося і буде подобатися завжди. Здавалося, що сам світ зник, і залишився лише він, це було доволі знайому йому відчуття.

— Процес повної синхронізації розпочато — промовив голос AVI, яка була тут як помічник у системі.

За мить темрява розсіялася, і перед його очима вибухнула яскрава симфонія кольорів. Космічні неони, схожі на зірковий пил, закружляли навколо, освітлюючи все навкруги.

Зеро вже відчував — неони проникають у нього, інтегруючись із його власною енергією, створюючи унікальний потік синхронізації між його тілом і капсулою.

Його тіло піднялося в центр простору.

І ось.

Перед ним відкрився відкритий космос — він осявався мільярдами зірок, оберталися галактики, а безмежна темрява створювала відчуття нескінченності.

Неони налаштували середовище під його сприйняття, відобразивши його ідеальний простір. Тут не було нічого зайвого, лише істинна краса та сила Всесвіту.

— Кожного разу це прекрасне відчуття… — подумав Зеро, його очі вбирали цю космічну велич.

Ця синхронізація була набагато точнішою і чистішою, ніж під час другого екзамену. Він відчував це кожною клітиною свого тіла.

Перед ним виникло віртуальне меню — інструкція та політика конфіденційності.

Всього за мить весь цей обсяг інформації проник у його мозок.

— Хммм, цікаві правила… — усміхнувся він, натиснувши "Погоджуюсь".

Різнокольорові голографічні екрани з'явилися перед ним. Вони показували його профіль, однак без будь-якої інформації про силу.

Система 'Фантоматії' працювала так, що лише після перемог у боях можна піднятися в рейтингу та ідентифікувати свою справжню силу.

Рейтинг можна кинути на виклик тільки в межах сотні місць від свого. Це було зроблено, щоб уникнути хаотичних викликів і щоб тільки достойні могли боротися за вищі місця.

У Фантоматії неможливо приховати свій ідентифікаційний номер, ім'я та зовнішність — вони завжди справжні.

Раптом неони закрутилося з неймовірною швидкістю.

Світ навколо змінився.

Фантоматія.

Перед Зеро розкрився один з тренувальних центрів. Він нагадував Колізей… але масштаби… масштаби цього місця були неймовірні. Колізей був розміром з цілу планету.

Зеро озирнувся навколо. Він бачив представників різних рас, кожен з яких мав свої унікальні здібності.

Це було місце, де народжувалися легенди.

— Що ж, пора перевірити, на що здатна Фантоматія… — промовив Зеро.
 

Приватний літак сім'ї Чжан стрімко наближався до університету "Імперія", ковзаючи крізь густі хмари.

Він холодно дивився у вікно, спостерігаючи, як вимальовувалися величні куполи університету. В його очах світилася рішучість і непохитна злість — він прибув сюди не для розмов.

— Я зійду біля університету. — тихо, але владно промовив він, не відриваючи погляду від пейзажу.

Його особистий охоронець, який стояв поруч, здивовано глянув на нього.

— Але, сер, у нас немає дозволу на посадку там… — зауважив він обережно.

Яо Чжан лише посміхнувся куточком губ, немов почув щось безглузде.

— А вона й не потрібна.

У наступний момент він одним різким рухом відкрив двері та вистрибнув назовні.

Охоронець зітхнув, покачавши головою.

— Ех… як завжди.

Не гаючи часу, він також вистрибнув слідом за своїм господарем.

Дві потужні ударні хвилі розійшлися територією університету, здіймаючи в повітря пил та викликаючи резонанс неонів у повітрі.

Охоронні системи миттєво активувалися — стражі та групи елітних охоронців відразу перейшли в бойовий режим. AVI вже знала про названого гостя.

Перед університетом з’явилася тривимірна фігура AVI, яка віддала формальний уклін.

—Вітаю, Яо Чжана, одного з найсильніших фантомів. Чим можу бути корисна?

Яо Чжан, не звертаючи уваги на привітання, відмахнувся й впевнено рушив у бік головного корпусу.

— Я йду до директора. — промовив він холодним тоном, навіть не зупинившись.

— Але, сер… — спробувала зауважити AVI, однак не встигла.

Різкий спалах аури заполонив простір навколо, примушуючи навіть найстійкіших охоронців напружено стиснути кулаки.

— Закрийся, залізяко. Відкрий мені двері. — голос Яо Чжана був сповнений непохитної влади, немов наказ, якому неможливо опиратися.

AVI швидко проаналізувала ситуацію. Вона чудово знала, що Яо Чжан не вагаючись застосує силу, якщо йому не відчинять.

Через кілька секунд, вона все-таки отримала дозвіл від директора.